Хід уроку

І. Організація класу.
Мовна розминка
1. Відгадування загадки
Цифра ця усім говорить
Скільки днів до тижня входить.
А як поряд стане буква «Я»,
То це буде вже … (Сім’я).

2. Робота зі скоромовкою.
1) читання вчителем;
2) вибіркове читання хором:
– Хто вищий Гната?
– Хто вищий Андрійка?
– Хто вищий за тата?
– А хто це татів тато?
– Що вище за дідуся?
– Читання «Потяг» (набирає хід)

ІІ. Перевірка Д/З
Інсценування вірша Володимира Лучука «Тільки мама».

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Прочитати тему.
«У као – а + л + і риі – и + дан – а + о + ї сяі – я + м’+ ї»
Про кого ми будемо читати твори?

ІV. Робота по темі.
1)Читання тексту з деформованими словами, та відновлення тексту з пропущеними словами.
а) Самостійне мовчазне читання.
б) «Збирання тексту по реченням», голосне читання по одному реченню.
в) Читання «ланцюжком».
г) Виразне читання.

2) Бесіда по тексту.
– Що ви взнали про тата і маму, бабусю і дідуся, братиків і сестричок?
– А що ви даєте своїм рідним?

3) Пам’ятка
1.До всіх у родині я уважний і ласкавий.
2.Кажу тільки правду.
3.Роблю всім тільки приємне.
4.Не завдаю ні прикрощів, ні болю рідним.
а) читання вголос хором;
б) Як розумієте кожний пункт пам’ятки?
в) вклеювання пам’ятки у щоденник.

V. Робота над прислів’ями
а) Прочитайте прислів’я, вставляючи пропущені букви.
В...е к...пиш, лиш.. т..т й м..м.. – ні.
Д..т..на пл..че, а м..т..рі б..ляч.. .
З..л..то і ср..ло не ст.. рі..ть, а б..тько й м..ти ц..ни не м..ють.
б) Які прислів’я ви дібрали до прочитаних текстів?
Сьогодні ми ще будемо читати вірші про наших рідних і ці твори допоможуть ще краще розуміти зміст цих прислів’їв.

5. Робота над усмішкою «Приховала».
а) Читання вчителем.
– Подумайте, що це – вірш, оповідання чи усмішка?
б) Бесіда:
– Між ким ведеться розмова?
– Кого стосується заголовок?
– Чи справді мама приховала щось?
– А ви чуєте від мами такі слова?
– Яке з прислів’їв, що читали, підходить до усмішки?
в) Читання в парах, в особах (двічі), міняючи ролі.

6. Вірш О.Орача «Вчуся у мами», П.Осадчука «Я навчаюся у тата», В.Багірової «Бабця спить» (пропонуються до опрацювання дома) вчитель проводить підготовчу роботу за планом:

а) Виразне читання вірша вчителем
«Вчуся у мами»
– Хто усього вчиться у мами?
«Я навчаюся у тата»
– Хто вчиться у тата?
«Бабця спить»
– Як онук ставиться до бабусі?
б) словникова робота с.82, 83.
– Які прислів’я підходять до кожного вірша?

VI. Підсумок
Як підсумок, я пропоную вам прислів’я «Три біди».

Три біди є в людини – смерть, старість і погані діти.

Старість неминуча, смерть – невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому. А від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не лише від батьків, а й від дітей. Хоч ви ще не зовсім дорослі і вам ще далеко до старості, але пам’ятайте народну мудрість: «Все що робиш для когось, робиш для себе.»
Все повернеться до вас, зроблене вами, і погане, і добре. Пам’ятайте Божу заповідь: «Шануй батька і матір свою».
І за тими правилами повинна жити кожна людина.
а за гарну працю на уроці, я дарую вам цікавий віршик Олександра Дерманського «Справжній мамонт».
Справжній мамонт

Мале мамонтенятко
Спиталося у татка:
- Цікаво дуже знати,
Що ми за звірі, тату?
- Хіба не знаєш сам ти, -
Сказав татусь, - ми мамонти.

- Неправильно! Неправильно!
Нічого ви не тямите,
Ніякі ми не мамонти.
З усіх нас тільки мама –
Єдиний справжній мамонт.
Якщо ж поміркувати,
То ви, татусю, - Татонт.

Прийшов малюк до діда,
Старий якраз обідав.
- Скажіть, дідусю, хто ви? –
Почав малий розмову.
Дідусь повів бровами:
- Ну, як це хто? Я – мамонт.

- Неправильно! Неправильно!
Нічого ви не тямите,
Ніякі ми не мамонти.
З усіх нас тільки мама –
Єдиний справжній мамонт.
А наш вухатий тато –
Звичайний собі Татонт.
І ви не мамонт, діду,
Ви – натуральний Дідонт…

Малий стареньку бабу
Стрів під розлогим грабом.
- Скажіть, бабусю, прямо:
Ви мамонт чи не мамонт?
Бабуся здивувалась,
Подумала й сказала:
- Що за питання дивне?
Я – мамонт. Безсумнівно!

- Неправильно! Неправильно!
Нічого ви не тямите,
Ніякі ми не мамонти.
З усіх нас тільки мама –
Єдиний справжній мамонт.
А наш вухатий тато –
Звичайний собі Татонт.
Дідусь – звичайний Дідонт,
А ви, шановна бабо…
Ви… мій ласкавий Бабонт!..