Мета: ознайомити школярів з народною баладою як жанром фольклору, з'ясувати її тематичні та стильові особливості, сюжет, героїв та класифікацію; розви­вати культуру зв'язного мовлення, логічне мислен­ня, увагу, пам'ять, уміння висловлювати суджен­ня про баладу; узагальнювати, систематизувати, робити висновки, формувати світогляд школярів; виховувати почуття поваги, пошани до народної творчості; культурної спадщини рідного краю; при­щеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:    засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка творів на тему «Народні балади українців», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

• Що вам відомо про фольклор? Як розвивався цей народний жанр?

• Назвіть жанри фольклору. Наведіть приклади.

• Яким чином минувшина України пов'язана з її фольклором?

• Визначте ознаки фольклору. (Усна форма творення й побу­тування, традиційність, варіативність, анонімність, колек­тивність, повторюваність, простота і якість стилістики, строга послідовність композиції.) Чим вони зумовлені?

• Чи можна вважати фольклор мистецтвом? Відповідь вмоти­вуйте.

• Доведіть, що фольклор — мистецтво слова.

• Чому трудовий народ вважається творцем культури?

• Чим фольклор відрізняється від літератури?

• Як усна народна творчість розвиває естетичне почуття в чи­тача?

• Обґрунтуйте, чи дійсно фольклор — невичерпне джерело му­дрості й поезії?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Українська народна творчість... уся закидана букетами поезії, цілими покосами поетичних квіток, так що тямущий письменник, не нагинаючись, може загрібати цілі оберемки і обсипати ними свої твори.

І. Нечуй-Левицький

Балада — неповторне явище пісенної культури

українського народу. М. Дмитренко

1. Вступне слово вчителя

Балада — жанр усної народної творчості, який є популярним сьогодні. Хто на Україні не знає чи не чув, скажімо, таких ба­лад, як «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Ой чиє ж то жито, чиї то покоси», «Виряджала мати сина у солдати», «Ой у полі жито копитами збито», а також інших пісень про отруєння, згубу переважно молодих людей?! Сповнені натхненної поетиза­ції краси і душевної величі простої трудящої людини трагічної долі, уболівань за безневинно страченим життям, ці твори з по­зиції здорової народної моралі засуджують будь-яке насильство й злочин, зраду й наругу.

2. Теорія літератури. Народна балада як жанр фольклору Балада (фр. ballade, від провансальського balada — танцю­вати) — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему. У ньому, як пра­вило, розповідається про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним.

3. Особливості народних балад

• Усне поширення й зберігання.

• Реальне часто поєднується з фантастичним.

• Невелика кількість персонажів.

• Підкреслена узагальненість.

• Відсутність деталізації.

• Стислість у викладі матеріалу.

• «Магічна музичність».

• Композиція (вступ, основна частина, висновок).

• Гостросюжетність.

4. Історія виникнення цього жанру

Балада — один з улюблених видів словесної творчості укра­їнського народу. Цей фольклорний жанр став широко вживатись в Україні з початку ХІХ ст.

Цей жанр виник як пісня до танцю. Слово «балада» походить від грецького «рухатися», від якого утворене і латинське «тан­цюю». Поступово словесний текст разом з мелодією відділялися від танцю, і балада стала одним із видів народних пісень, в яких зображувались героїчні або незвичайні фантастичні події пере­важно героїчного характеру, через які відтворились гострі пере­живання дійових осіб.

5. Тематичне розмаїття балад

• Родинно-побутові (взаємини між батьками і дітьми, братами і сестрами).

• Історичні (змальовується козацьке життя, смерть козака на полі бою).

• Поетичний світогляд народу, його міфологічні уявлення (пере­творення людини на рослину, тварину, птаха; розуміння нею природи).

• Про кохання (розкриваються почуття кохання і ненависті, образи й ревнощі).

6. Класифікація балад

6.1. Народна балада — жанр фольклору.

6.2. Літературна балада — жанр ліро-епічної поезії, який став не­від'ємною частиною української літератури, його широко вико­ристовували Т. Шевченко («Причинна», «Тополя»), Л. Борови-ковський («Маруся»). На основі сюжету народних балад написані такі відомі п'єси, як «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького, «Лимерівна» Панаса Мирного, «Украдене щастя» І. Франка. Балади героїч­ного змісту писав А. Малишко у роки Другої світової війни.

7. Балада та історична пісня

Народні балади близькі до історичних пісень. Але якщо в історичних піснях на першому місці — правдиве зображення конкретної події чи конкретного героя, то в баладі основним є висловлення глибоких переживань, що викликані цими подіями. Вони відзначаються виразною драматичною напруженістю, відо­бражають фантастичні і трагічні події з життя.

8. О. Дей про баладу

Дослідник жанру О. Дей визначає баладу як «сукупність епіч­них пісенних творів розгорненої гостро-драматичної і трагічної сюжетності, що реалістично художньо узагальнюють виняткові, незвичайні до екстремальності та сенсаційності за своєю внутріш­ньою конфліктністю життєві події, вчинки та фатальні збіги об­ставин в особистій, сімейній і громадській сферах, освітлюючи все це з позицій традиційної родинно-побутової моралі, переважно від протилежного стверджуючи та відстоюючи її принципи, чим обумовлені психологічна напруженість сприйняття балад і їх ви­ховна та дидактична дійовість».

9. Ідейно-художній аналіз програмових балад

9.1. «Бондарівна».

9.1.1. Виразне читання балади.

9.1.2. Тема: оспівування трагедії Бондарівни, яка не скорилася волі пана Каньовського.

9.1.3. Ідея: возвеличення волелюбства, мужності, нескореності, засудження жорстокості, підступності.

9.1.4. Основна думка: Ой волію ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити, / Ніж з тобою поневолі на цім світі жити.

9.1.5. Жанр: балада.

9.1.6. Композиція.

Експозиція: У містечку Богуславку Коньовського пана / Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.

Зав'язка: Ой тікала Бондарівна з високого мосту.

Кульмінація: Ой вистрілив пан Каньовський — Бондарівна впала...

Розв'язка: Ударили во всі дзвони, музики заграли, / А в же ж дівку Бондарівну навіки сховали!

9.1.7. Художні особливості твору.

Порівняння: «Там гуляла Бондарівна, як пишная пава», «Межи ними Бондарівна, як сива голубка!».

Риторичні оклики: «Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!», «Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!», «Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!», «Нехай іде свою доньку на смерть наряджати!», «Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум'яне!», «Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!», «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!», «А вже ж дівку Бондарівну навіки сховати!».

Звернення: «Тікай, тікай, Бондарівно...», «А чи волиш, Бон­дарівно?..», «Ой волію ж я, пан Каньовський...», «Оце ж тобі, старий Бондар...», «Бондарівно, моя донька...».

Повтори: «Тікай, тікай...», «...хорошая, хорошого...», «ста­рий Бондар...».

Риторичні запитання: «А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?».

Епітети: «добрі люди», «сира земля». Гіпербола: «ударили в усі дзвони». 9.1.8. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики го­ловних, героїв твору.

«як пишная пава» «як сива голубка» «...хорошая, хорошого зросту» «личко рум'яне» «хорошая дочка» волелюбна наполеглива і стійка

а) Бондарівна

б) пан Каньовський

жорстокий улесливий підступний жадний

прагнення за будь-яку ціну задо­вольнити своє бажання бездушний

9.1.9. Опрацювання змісту твору. Бесіда за питаннями:

• Де і коли відбуваються події у пісні?

• Яка відома вам героїня твору теж була родом з Богуслава?

• Чим Бондарівна відрізнялася від інших дівчат? (У містечку Богуславку сидить дівок купка, / Межи ними Бондарівна, як сива голубка)

• Як ставився пан Каньовський до дівчини? (Обійняв він Бон­дарівну та й поцілував)

• За що героїня твору дорікала панові? (Ой не годен пан Ка­ньовський мене цілувати, / Тільки годен пан Каньовский мене роззувати!»)

• Від чого застерігали Бондарівну люди? (Ой шепнули люди добрі, буде тобі лихо! Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!)

• Чому героїні твору не вдалося втекти від пана?

• Що запропонував Каньовський Бондарівні за свою любов до нього? (Ой чи хочеш, Бондарівно, ізо мною жити, / А чи во­лиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?)

• Через що Бондарівна обирає волю, а значить і смерть, ніж погодитися на шлюб із паном?

• В чому виявилася жорстокість і підступність Каньовського в розплаті батьку за смерть його дочки? (Ой на ж тобі, ста­рий Бондар, таляриків бочку,— / Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!)

• Як сприйняв батько смерть своєї дочки? (Ударився старий Бондар в стіну головою: / «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!»)

• Чим закінчилася балада? (Ударили в усі дзвони, музики за­грали, / А вже ж дівку Бондарівну навіки сховали!)

• Висловіть своє ставлення до пана.

• Чому вчить вас цей твір?

• Чи змогли б ви помститися за смерть героїні? Як саме?

9.1.10. Міні-дискусія.

Як ви вважаєте, чи могла Бондарівна уникнути смерті? Чи була б вона щасливою?

9.1.11. Творче завдання. Скласти усний міні-твір-продовження про можливу помсту старого Бондаря, простого люду за смерть Бондарівни.

9.2. «Ой летіла стріла».

9.2.1. Виразне читання твору.

9.2.2. Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.

9.2.3. Ідея: висловлення співчуття до загиблого.

9.2.4. Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А се­стриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить...

9.2.5. Композиція.

Експозиція: діалог про причину смерті вдовиного сина. Зав'язка: приліт трьох рябеньких зозуль.

Кульмінація: оплакування матері, сестри, миленької, смерть героя.

Розв'язка: смерть рідної людини — одвічна пам'ять про неї.

9.2.7. Обговорення змісту балади. Бесіда за питаннями:

• Яких страждань зазнав наш народ у боротьбі з ворогом? На­ведіть приклади з відомих вам творів.

• Хто випустив стрілу з-за синього моря?

• Ким були три рябенькі зозулі? Де вони повсідалися? (Одна прилетіла, / В головоньках сіла; / Друга прилетіла, / Край серденька сіла; / Третя прилетіла / Та в ніженьках сіла)

• Чому трагічна смерть вдовиного сина не була байдужою для зозулі?

• Як рідні і мила сприйняли смерть хлопця? (Де матінка плаче, / Там Дунай розлився; / Де плаче сестриця, / Там слізок кри­ниця; / Де плаче миленька — / Там земля сухенька)

• Що символізує зозуля?

• Чому від плачу миленької земля сухенька, а від сліз матері загиблого — «Дунай розлився»?

• Які елементи казки є у творі? З якою метою вони використані?

• Чим повчальна ця балада? 9.2. «Ой на горі вогонь горить».

9.3.1. Ознайомлення зі змістом балади.

9.3.2. Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний».

9.3.3. Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.

9.3.4. Основна думка: Та вже ж твій син оженився /Та взяв собі паняночку,/В чистім полі земляночку.

9.3.5. Римування: паралельне.

9.3.6. Віршовий розмір: ямб.

9.3.7. Композиція.

Експозиція: А в долині козак лежить, / Порубаний, постріляний...

Зав'язка: Ой коню мій вороненький, / Біжи, коню, дорогою, / Та прибіжиш під батьків двір.

Кульмінація: Ой коню мій вороненький, / А де ж мій син мо­лоденький?

Розв'язка: Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.

9.3.8. Художні особливості твору.

Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче».

Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку».

Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, до­рогою», «Не плач, мати, не журися».

Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?».

Риторичний оклик: Ой коню мій вороненький, / Товаришу мій вірненький!

Повтори: «Ой коню мій вороненький», «А ніженьки китай­кою».

9.3.9. Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями:

• Про що свідчить початок балади?

• Яких страждань зазнав козак у долині? (А в долині козак ле­жить, / Порубаний, постріляний...)

• Що символізує в баладі чорний ворон?

• Чому козак називає свого коня товаришем вірненьким?

• З приводу чого хлопець звернувся до коня? Чи виконав він прохання свого хазяїна?

• Для чого у творі використано елементи казки?

• Як рідні сприйняли сумну звістку від коня?

• Яким чином він намагався заспокоїти мати і сестру ко­зака?

9.4. «Козака несуть».

9.4.1. Виразне читання балади.

9.4.2. Тема: оплакування дівчиною козака, який загинув.

9.4.3. Ідея: висловлення співчутливого ставлення до тих, хто за­гинув заради щасливого життя інших.

9.4.4. Основна думка: А де знайдеш ти, / Та дівчинонько, / Над козака коханця!

9.5. Художні особливості твору.

Повтори: «А за ним, а за ним», «...ломи, ломи», «білі ру­ченьки».

Риторичні оклики: Ой ломи, ломи / Білі рученьки / До єди­ного пальця! / А де знайдеш ти, / Та дівчинонько, / Над козака коханця!

Звертання: А де знайдеш ти, / Та дівчинонько...

Епітет: «білі рученьки».

Метафора: «кінь головоньку клонить».

Пестливі слова: «головоньку», «рученьки», «дівчинонько».

9.4.6. Опрацювання змісту балади. Бесіда за питаннями:

• Яку епоху, на ваш погляд, відтворено в пісні?

• Чим пояснити страждання дівчини? Як про це зазначено у творі? (Білі рученьки ломить... / До єдиного пальця!)

• Про що свідчить очікування дівчиною козака, коли той при­йде з походу?

• За допомогою яких художніх засобів автор зображує трагічну подію у творі?

• Опишіть внутрішній стан дівчини, яка побачила свого коха­ного мертвим.

• Про що зазначено наприкінці балади? Чи зможе дівчина за­бути коханого?

• Яким ви уявляєте подальше життя героїні?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Робота на картках

Картка № 1

1. Дослідіть, у чому полягає трагічний пафос у баладі «Козака несуть». Чи була подія, зображена у творі, поодиноким яви­щем? Відповідь обґрунтуйте.

2. Хто з рідних найболючіше сприймає смерть козака («Ой ле­тіла стріла»)? Відповідь вмотивуйте.

3. Найдавнішими є балади, в яких:

а) розкривається поетичний світогляд нашого народу;

б) засуджується кріпацтво;

в) змальовуються взаємини між батьками і дітьми;

г) описуються видатні історичні особи та події.

Картка № 2

1. Обґрунтуйте, як у баладі «Ой на горі вогонь горить» влучно переплітаються історична правда і художній вимисел. Наве­діть переконливий приклад з твору.

2. Чим, на ваш погляд, зумовлено те, що баладні пісні — цінні здобутки духовної культури українця? Відповідаючи, поси­лайтеся на відомі вам факти і приклади з творів.

3. Характер події, що відтворений у баладах, переважно: а) трагічний; б) оптимістичний; в) романтичний;

г) гумористичний.

Картка № 3

1. Чому воля для Бондарівни («Бондарівна») важливіша за багат­ство, навіть за власне життя? Свої міркування аргументуйте, наводячи приклади з твору.

2. Поміркуйте, яким чином народні балади вплинули на станов­лення й розвиток нової української літератури.

3. В українській літературі жанр балади використовував: а) Є. Гребінка; б) П. Грабовський; в) Т. Шевченко;

г) І. Франко.

VІ. Підсумок уроку

Баладні пісні належать до цінних здобутків духовної культури нашого народу. Українські народні історичні та соціально-побу­тові пісні, пройняті глибоким драматизмом і ліризмом, західно­європейські вчені ще в ХІХ ст. зарахували до найкращих балад світу. Поетична Україна для зарубіжного дослідника, письмен­ника чи просто читача неодмінно асоціюється з баладою, з ду­мою, ліричною піснею, народженою чи то в Київській Русі чи за доби козацтва, чи в епоху боротьби з царизмом. Балади як давні невеликі поеми, складені для співу, посідають почесне місце поруч з думами, ліричними піснями і романсами в фоль­клорі, де народ зумів у поетичному слові виразити найактуаль­ніші проблеми історичного розвитку і розкрити долю людини, красу її душі і серця.

— У чому ж виховне значення балад?

Українські балади характеризуються яскраво виявленим по­вчальним змістом. Вони вчать, що кожний аморальний учинок обов'язково має обернутися проти його виконавця, що через зло­чин дороги до щастя нема. Чимало балад утверджують ідею: ко­хання, гармонійне подружнє життя дужчі за смерть.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання