Види роботи на уроці: виступи учнів (на основі рефератів), бесіда з елементами дискусії.

Хід уроку

I. Організаційний момент. Оголошення теми та мети уроку.

II. Актуалізація опорних знань. Конкурс ерудитів.

— Скільки оригінальних п’єс створив І.К. Карпенко-Карий?

— Назвіть ці п’єси.

— Прізвище якого персонажа п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля» І. Тобілевич узяв для свого псевдоніма?

— Назвіть першу друковану п’єсу Карпенка-Карого.

— Які ролі виконував Карпенко-Карий у своїх п’єсах?

— Яку первісну назву мала драма «Бурлака»?

— У яких п’єсах Карпенка-Карого, що являють собою дві частини задуманої трилогії, діє один і той самий головний герой.

— На основі яких фактів написана комедія «Мартин Боруля»?

— Яку первісну назву мала драма «Безталанна»?

— За що Гнат мстив Варці, одружившись на Софії? («Безталанна»)

(Довідка: 1 — вісімнадцять; 2 — «Бурлака», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна», «Підпанки», «Бондарівна», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Батькова казка», «Сава Чалий», «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море», «Гандзя», «Понад Дніпром», «Чумаки», «Паливода ХVІІІ століття», «Лиха іскра поле спалить і сама щезне»; 3 — Гната Карого; 4 — «Бурлака»; 5 — Калитки, Мартина Борулі, діда Мірошника та ін.; 6 — «Чабан»; 7 — «Суєта» і «Житейське море»; 8 — батько драматурга прагнув здобути дворянський титул, але зашкодила буква у прізвищі: в одному з документів було — Тобелевич; 9 — «Хто винен?»; 10 — йому набрехали, що бачили Варку з іншим парубком).

III. Опрацювання нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя про творчість І.К. Карпенка-Карого.

І. Карпенко-Карий є найвидатнішим українським драматургом другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Його ім’я можна сміливо поставити поруч з такими класиками світової драматургії, як Бернард Шоу, Генрік Ібсен, Герхард Гауптман та ін.

Іван Франко високо цінував талант письменника, зазначаючи, що цей митець здатний «обняти такий широкий горизонт». В українській драматурги до Карпенка-Карого сюжет п’єси будувався здебільшого на якійсь любовній колізії. Іван Карпович уже в перших своїх драмах відходить від цього шаблону.

Прокладаючи нові шляхи українській драматургії, письменник рішуче виступав і проти надмірного етнографізму. Так, у полемічному листі до М. Старицького від 8.10.1884 року драматург писав до М. Старицького (в цей час Карпенко-Карий працював над драмою «Безталанна») про те, що треба «заглибитися в душу народу» й уникати перенасичення твору «етнографією, якої й так досить у наших п’єсах».

Отже, діапазон п’єс I. Карпенка-Карого широкий як у жанровому, так і тематично-ідейному аспекті. Від соціально-побутової драми до історичної трагедії, від побутової комедії до соціальної сатири — такий шлях пройшов цей видатний майстер драматичного слова.

2. Загальний огляд-аналіз п’єс «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля» і «Сто тисяч» (виступи учнів на основі письмових рефератів).

Штрихи до виступів.

• «Безталанна» і «Наймичка» — це видатні зразки психологічної соціально-побутової драми в українській літературі. Про «Безталанну» I. Франко писав: «Ця драма показує нам з якоюсь майже дошкульною пластичністю душну й темну атмосферу сучасного українського села, де безліч сил складається на те, щоб підкопати в людях те, що в них чисте й здорове, а ніщо не розбуджує, не підтримує в них почуття обов’язку і громадської свідомості».

• Головних персонажів драми «Безталанна» (1886) — Гната, Варку, Софію — письменник показує не лише в домашній обстановці, а й на вечорницях, під час сватання та в інших обставинах тогочасної української дійсності.

• У п’єсі «Наймичка» автор показує трагічну долю нещасної дівчини-наймички Харитини (до речі, ролі Софії у «Безталанній» та Харитини в «Наймичці» геніально грала у виставах «театру корифеїв» Марія Заньковецька). Харитина стала жертвою розбещеного багатія Цокуля: знеславлена ним, дівчина топиться. Задум цієї п’єси в Карпенка-Карого визрівав давно: драматург мріяв змалювати образ благородно, чесної, незайманої селянської дівчини.

• Новим явищем в українській драматургії була комедія «Мартин Боруля» (1886).

• Варто вказати на певний автобіографізм твору (домагання дворянських прав батьком I. Карпенка-Карого — Карпом Адамовичем та ін.). У гонитві за примарним дворянством Мартин Боруля зазнає моральних втрат, бо його поведінка, манери, вчинки стають неприродними і викликають і сміх, і жаль.

• «Мартин Боруля», хоч і має назву комедії, є, по суті, глибоко соціальною драмою. За ЇЇ начебто веселим сміхом відчувається гоголівське: «Над чим смієтесь? Над собою смієтесь!» Саме в такому напрямі творив свого Борулю I. Карпенко-Карий.

• Герасим Калитка, головний персонаж комедії «Сто тисяч», жорстокіший і хитріший за Мартина Борулю. Це людина, яка вже давно переступила межу людяності й моралі. Єдиним фетишем, талісманом і смислом життя Калитки стали гроші. Заради збагачення цей «Пузир у мініатюрі» кидається в авантюру, але натрапляє на ще більшого від себе пройдисвіта і зазнає збитків: за три тисяч! справжніх карбованців купляє навіть не сто тисяч фалыпивих, як обіцяв Герасимові Невідомий, а мішок чистого паперу.

3. Проблемна дискусія.

— Гнат — не тільки винуватець, а й жертва трагедії.. Ствердіть або заперечте (аргументовано) цю думку.

— Чи можна Харитину звинуватити в малодушності, оскільки вона покінчила життя самогубством?

— I Мартин Боруля, і Герасим Калитка прагнули піднятися на вищий соціальний щабель, але кожен своїм способом. На чиєму ви боці?

IV. Підсумки уроку.

— Місце драматургії I. Карпенка-Карого в українській та світовій літературі.

— Сутність новаторства видатного драматурга.

— Яким є тематичний та жанровий діапазон п’єс I. Карпенка-Карого?

— Який із його творів ви визначили б як шедевр із шедеврів і чому?

— Що б ви додали тепер, поглибивши відомості про життя і творчість

— I. Карпенка-Карого, до його літературного портрета

V. Завдання додому.

1. Скласти стислий, але повногранний літературний портрет I. Карпенка-Карого (письмова творча робота).

2. Шдготуватися до тематичної атестації за творчістю Т.К. Карпенка-Карого.