Мета уроку: засвоєння учнями формул для обчислення площ паралелограма,
трикутника, трапеції і застосування отриманих знань до вирішення
практичних завдань.
Виховна мета: орієнтація учнів на професію
будівельника.
На початку уроку учитель знайомить учнів IX класу з
будівельним виробництвом і з однією найпоширенішою будівельною професією
– столяра.
I етап
Будівельне виробництво сьогодні – це
механізований процес складання будівель і споруд з великорозмірних
деталей, виготовлених заводським способом. Столяр працює в
будівельно-монтажних організаціях, на деревообробних підприємствах, в
столярних майстернях. Він виконує різні операції на верстатах: на
круглопильних – розкрій пиломатеріалів, на фугувальних – стругання , на
довбальних і шипорізних - видовбування гнізд і зарізування шипів у
заготовок.
Безпосередньо на будівельному об'єкті столяр вставляє
віконні і дверні блоки, настилає дощану і паркетну підлогу, монтує
вбудовані меблі і т.д. Виконання такої роботи неможливе без знання
будови і правил експлуатації деревообробних верстатів, знання технології
і організації будівельного виробництва, уміння читати креслення.
Постановка завдання. Учитель оголошує, що сьогодні всі учні будуть
виступати в ролі будівельників. Вимагається виконати роботу по
настиланню підлоги дитячого садка, що будується. Пропонується здійснити
настилання паркетної підлоги в залі для ігор розміром 5,75 х 8 м.
Паркетні плитки мають форму прямокутних трикутників, паралелограмів і
рівнобічних трапецій. Розміри плиток в сантиметрах вказані на малюнку.
Правила
гри. Учні розбиваються на три бригади. Обираються бригадири.
Перша
бригада – столяри. Їм треба виготовити паркетні плитки вказаних розмірів
у такій кількості, щоб після настилання підлоті не залишилося зайвих
плиток і число трикутних плиток було мінімальним, а плиток у формі
паралелограмів і трапецій - однакова кількість.
Друга бригада -
постачальники. Їм належить доставити необхідну кількість плиток на
будівельний майданчик. Вони розраховують цю кількість.
Третя бригада -
паркетники. Щоб проконтролювати доставку, треба наперед знати, скільки і
яких паркетних плиток знадобиться для покриття підлоги.
Перемагає у
грі та команда, котра першою виконає правильний розрахунок. Для цього
треба знати формули для обрахування площ згаданих фігур. Учитель записує
на дошці, який матеріал слід вивчити.. Учні приступають до роботи з
підручником. Всередині кожної команди дозволяються взаємоконсультації.
При необхідності консультацію дає вчитель.
Після того як теоретичний
матеріал вивчений, а формули для обчислення площ паралелограма,
трикутника і трапеції записані в зошитах, учитель проектує на дошку
малюнки і формули з пропрацьованого матеріалу, Проводиться перевірка
готовності бригад. З цією метою кожній команді пропонується по два-три
питання. Відповіді учнів оцінюються очками. Рахунок записується на
дошці.
II етап
Кожна команда приступає до практичних обчислень.
Паркет укладається в ряди так, що паралелограми і трапеції чергуються, а
трикутників в одному ряду всього два. Підрахунки показують, що в одному
ряду по ширині укладається по два трикутники і по вісім паралелограмів і
трапецій,
Справді, площа однієї смуги шириною 20 см і довжиною 575
см буде 11500 см2. Якщо площа двох трикутників 300 см2, а площа
паралелограма або трапеції 700 см2, то в одній полосі по ширині ігрового
залу поміститься по 8 паралелограмів і трапецій: (11500-300):700 = 16.
Таких смуг у довжині кімнати поміститься 800:20 = 40. Отже, для настилу
підлоги знадобиться 80 трикутників і по 320 паралелограмів і трапецій.
Перевіркою встановлюється: площа ігрового залу 575 x 800 = 460000 см2,
площа однієї смуги 575x20 = 11500 см2, а таких смуг 40, тому 11500x40=
460000 см2 – площа паркетної підлоги.
Це найвідповідальніший етап
гри. Обчислюються площі плоских фігур, проводяться розрахунки.
В
кінці другого етапу гри учні з кожної бригади дають пояснення біля столу
вчителя, як вони обчислили потрібну кількість паркетних плиток.
Йде
розмова про економію матеріалів. На перший план виступає математичний
зміст роботи. Відбувається процес застосування знань на практиці. На
цьому етапі гри команди отримують певну кількість очок, а учні, що
правильно відповіли, - оцінки в журнал. На заключному етапі учитель
перевіряє, наскільки глибоко учні засвоїли матеріал. Для цього їм
пропонуються контрольні питання, які можуть бути, наприклад, такими:
1.
Дайте визначення площі простих фігур.
2. Доведіть, що площа
паралелограма дорівнює добутку його сторони на висоту, проведену до цієї
сторони.
3. Доведіть, що площа трикутника дорівнює половині добутку
його сторони на висоту, проведену до цієї сторони.
4. Доведіть, що
площа трапеції дорівнює добутку напівсуми основ на висоту.
5. За яким
принципом укладали паркетні плитки в один ряд?
6. Як проводилися
обчислення площі одного ряду плиток?
7. Дайте коротку характеристику
професії столяра.
На завершення підбиваються підсумки гри.
Зазначимо,
що в менш підготовлених класах таку гру слід проводити з метою
узагальнення і застосування знань після того, як вивчено матеріал про
площі плоских фігур. Кількість питань на заключному етапі можна
зменшити.
Розподіл часу при цьому може бути таким. Розповідь учителя
про професію будівельника - 5 хв. Постановка завдання з допомогою TCO - З
хв. Робота з підручником (повторення формул площ плоских фігур) - 8-10
хв. Обчислення кількості плиток - 16-18 хв. Перевірка глибини знань
учнів – 8 хв. Повідомлення домашнього завдання – 3 хв.
Як бачимо,
ділові ігри являють собою безперервну послідовність навчальних дій в
процесі вирішення поставленого завдання. Цей процес умовно
розчленовується на такі етапи: знайомство з професією будівельника;
побудова імітаційної моделі виробничого об'єкта; постановка головного
завдання бригадам і визначення їх ролі у виробництві; створення ігрової
проблемної ситуації; оволодіння необхідним теоретичним матеріалом;
вирішення виробничою завдання на основі математичних знань; перевірка
результатів; корекція; реалізація прийнятого рішення; аналіз підсумків
роботи; оцінка результатів роботи.
Основна ідея гри полягає в тому,
щоб створити виробничу ситуацію, в якій учні, поставивши себе на місце
людини тієї чи іншої спеціальності, зможуть побачити й оцінити значення
математичних знань у виробничій праці, самостійно оволодіти необхідним
теоретичним матеріалом і застосувати отримані знання на практиці.
Завдяки
змагальному характеру ділової гри активізується уявлення учасників, що
допомагає їм знаходити рішення поставленою завдання. |
