Мета:
удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку,
логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам'ятовувати конкретні факти,
послідовність викладу матеріалу; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння
здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього
тексту-оповідання, сприймати письмовий текст, розуміти його, створювати власні
оповідання про випадок із життя.
Тип
уроку:урок розвитку зв'язного
мовлення.
ХІД
УРОКУ
I.
Організаційний момент
II.
Розвиток безперервної пошукової пізнавальної активності учнів
III.
Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку
IV.
Колективна робота з текстом-зразком
Прочитати
текст. Поміркувати, чи можна його назвати оповіданням. Обґрунтувати свою думку.
Визначити тему й основну думку тексту. Дібрати свій заголовок.
КУПАННЯ
ВЕДМЕЖАТ
Наш
знайомий мисливець ішов берегом лісової річки і раптом почув сильний тріск
дерев. Він злякався і скочив на дерево.
Із
лісу вийшла на берег велика руда ведмедиця, з нею двоє веселих ведмежат і
пестун — її річний син, ведмежача нянька.
Ведмедиця
сіла. Пестун схопив одне ведмежа зубами за барки і давай занурювати
його в річку.
Ведмежа
вищало і борсалося, але пестун не випускав його, доки гарненько не виполоскав
у воді.
Інше
ведмежа злякалося холодної води і почало тікати в ліс. Пестун наздогнав його,
нашльопав, а потім — у воду, як першого.
Полоскав,
полоскав його, та ненароком і впустив у воду. Ведмежа як зареве! Тут в одну
мить підскочила ведмедиця, витягла синочка на берег, а пестуну таких
нашльопала, що той, бідний, вищав.
Опинившись
знову на суші, обоє ведмежата залишились дуже задоволені купанням: день стояв
спекотний і їм було страшенно жарко в густих волохатих шубах. Вода добре
освіжила. Після купання ведмеді знову сховались у лісі, а мисливець зліз із
дерева і пішов додому (За В. Біанкі).
Післятекстові
завдання
1.
Довести, що поданий текст — оповідання. Назвати, з яких частин складається
висловлювання.
2.
На які три частини його можна поділити? Чи містить оповідання висновок?
3.
Визначити сюжетну лінію тексту (З чого починається описана автором подія?
Який момент найнапруженіший у розвитку дії? Чим закінчується подія?)
V.
Творча робота над оповіданням (сприймання, стилістичний аналіз і відтворення)
►Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Яка основна
думка висловлювання? Підготувати усний переказ оповідання.
РОЗУМНИЙ
ЗАЄЦЬ
Одного
разу на полюванні зі мною трапився цікавий випадок.
Пішов
я полювати на зайців. Узяв рушницю, покликав двох гончаків. Через годину
вистежили мої собаки в лісі зайця і погнали. Я став на стежці й чекаю, коли
собаки виженуть на мене зайця. Чую — гончаки усе ближче й ближче. Зараз
вискочить на мене заєць. Підготувався я стріляти. Чекаю, чекаю, а зайця немає.
Де ж він подівся!
Я
пішов на галявину подивитись, у чому справа. Дивлюся: на галявині дрібні
кущики, а серед них стоять високі пеньки, мені по пояс. Бігають мої собаки в
кущах кругом пеньків, нюхають землю, ніяк не натраплять на заячий слід. Де б
зайцеві на галявині сховатися? Вийшов я на середину галявини і сам нічого не розберу.
Потім випадково глянув у бік та й завмер. За п'ять кроків від мене на вершечку
високого пенька сіріє пухкий клубочок! Притаївся заєць, оченятами так пильно
дивиться на мене.
Сидить
заєць на високому пеньку на видноті. Внизу навкруги нього бігають собаки, а
поряд — я з рушницею. Боїться заєць зіскочити з пенька просто на собак.
Притаївся, зіщулився, вуха до спини приклав, не ворухнеться. Прицілився я в
нього, а заєць дивиться на мене пильно, наче просить: «Не видавай мене
собакам». Соромно мені стало вбивати звірка, який сидить за п'ять кроків від
мене, безборонний. Опустив я рушницю і тихенько пішов геть (За Г.
Скребицьким).
Бесіда
за змістом тексту
1)
Яка проблема висвітлюється в творі?
2)
Яку подію покладено в основу оповідання?
3)
З якою метою автор використовує питальні речення? Висловити власне ставлення до
порушеної у висловлюванні проблеми.
VI.
Підсумок уроку
VII.
Домашнє завдання
Пригадати
цікаві випадки або пригоди у вашому житті. Поділитися спогадами зі своїми
однокласниками.
