Мета: узагальнити й систематизувати знання семикласників з розділу «Другорядні члени речення», сформувати ці­лісну систему особистих знань учнів з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалювати пунктуаційні вміння й навички; розвивати творчі вміння самостійно розв'язувати нові пізнавальні завдання; удо­сконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунто­вувати тощо; за допомогою мовленнєво-комунікативно­го дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів'їв та приказок.

Культура мовлення і стилістика: стилістична роль означень і порів­няльних зворотів у художньому мовленні.

Текст (риторичний аспект): удосконалення будови і зв'язності розпо­відного й описового тексту, використовуючи другорядні члени речення.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

III. Узагальнення й систематизація теоретичних положень теми

Мовознавча вікторина

► Дати відповіді на запитання й виконати завдання.

1. На що вказує означення? Які види означень ви знаєте? Навести приклади.

2. Як називається образне означення в художньому мовленні? Яка його стилістична роль? Відповідь проілюструвати прикладами.

3. Чому, на вашу думку, прикладка є різновидом означенням? На­звати основні правила правопису прикладок.

4. Що таке додаток? Як відрізнити прямий додаток від непрямого?

5. Які види обставин вам відомі? Чим вони виражаються, на які за­питання відповідають?

6. Яким членом речення виступає порівняльний зворот?

7. Які другорядні члени речення можуть належати до групи підмета і до групи присудка, а які — лише до групи присудка? Довести це на прикладах.

IV. Виконання системи завдань

на узагальнення практичних умінь і навичок

Робота з текстом (робота за варіантами)

► Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. З'ясувати стильову належність висловлювання. Назвати граматичні основи речень. Схарактеризувати другорядні члени речення групи підмета і гру­пи присудка (усно).

Варіант 1

За своїм змістом вітальні формули у різних етномовних спільнотах дуже відмінні, різноманітні. Проте всім вітанням властива однакова етикетна спрямованість: засвідчити увагу до людини, ґречне ставлен­ня до неї, побажати їй чогось доброго тощо.

Українська мова багата на вітальні формули. Вислови Доброго ран­ку! Доброго дня! Доброго вечора! £ стилістично нейтральними. їх у від­повідну пору дня можуть уживати адресанти всіх категорій до адре­сатів будь-якого соціально статусу.

Стягнене Добридень! у літературному мовленні нині ми вживає­мо рідко, а Добривечір! майже вийшло з ужитку. Із таких стягнених в одне слово етикетних словосполучень залишилося тільки Добраніч! (Я. Радевич-Винницький).

Варіант 2

Усмішка — винятково важливий несловесний знак етикетно­го спілкування. Вона є найдієвішою зброєю, за допомогою якої найлегше проникнути крізь панцир інших «Я». Дружня усмішка усуває настороженість або агресивність, долає всілякі перешкоди у спілку­ванні з людьми. Вона створює позитивну ауру спілкування. Відкрите обличчя, прямий погляд, привітна усмішка — це прикмети людини чесної, розумної, привітної, вихованої, сильної.

В американському суспільстві вже не один десяток років поши­рене гасло «Усміхайтесь!» За твердженням психологів, коли людина усміхається, то, навіть якщо вона має якийсь клопіт, негаразди, зі­псований настрій, через 10—15 хвилин їй полегшає на душі (Я. Радевич-Винницький).

Синтаксичний розбір речень

► Прочитати текст. Довести, що висловлювання належить до худож­нього стилю. Яке речення за будовою є «зайвим»?

Цілими днями Улянка блукала в лісі. її вабив таємничий Одудів яр. Любила лежати дівчинка у високій траві на галявині. Ця галявина була як райдужне око старого лісу. Лежала дівчинка на галявині, і по­луденна спека пашіла млістю й духом нагрітого листя. Вона відчувала себе маленькою хазяйкою в цьому лісі! (За О. Донченком).

► Зробити синтаксичний розбір простих речень, користуючись ал­горитмом.

Творче моделювання

► Доповнити народні вислови, дібравши їх продовження з другого стовпчика. Записати їх, розставляючи потрібні розділові знаки.

1. Рідний край... ...своя сторона.

2. Кожному мила... ...має свій звичай.

3. Кожний край... ...від меча й пропаде.

4. Жити... ...вітчизні служити.

5. Узявший меч... ...земний рай.

► Зробити синтаксичний розбір речень.

Диктант-тест

► Позначити рядки, у яких перед порівняльним зворотом уживаєть­ся кома.

А Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є (Г. Лозко).

Б Спогади докучливі як нежить що тій славі принесуть нове?

(В. Симоненко).

В На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра).

Г Національна гордість проявляється як щось природне для всієї нації (Г. Лозко).

АЛГОРИТМ синтаксичного розбору двоскладного речення (схема на дошці)

6. Знайти другорядні члени (якщо є). Схарактеризувати спочатку другорядні члени речення групи підмета, потім — групи присудка

Творче конструювання (робота в міні-групах)

► Об'єднавшись у міні-групи, поширити подані речення другоряд­ними членами, указавши на спосіб їх морфологічного вираження. В одне з речень увести порівняльний зворот. 1-ша група: 1. Нація має звичаї. 2. Збереглося багато повір'їв. 2-га група: 1. Поставлено завдання. 2. Природа залишається за­гадкою.

3-тя група: 1. Людина прагнула пізнати природу. 2. Змінився ліс.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

1. Узагальнити теоретичний матеріал про другорядні члени речення. Підготуватися до тематичної контрольної роботи у формі тесто­вих завдань закритої і відкритої форми.