Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про узагальнено-особове речен­ня, способи вираження в ньому головного члена; роз­вивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення, відрізняти їх від означено-особових і неозначено-особо­вих; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення краси й багатства українського слова.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння крилатих висловів у формі од­носкладних узагальнено-особових речень.

Текст (риторичний аспект): використання односкладних узагальне­но-особових речень у текстах художнього й публіцис­тичного стилів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу з теми у процесі практичної роботи

Розподільний диктант

Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну органі­зацію. Розподілити й записати до відповідної колонки таблиці.

Двоскладні речення                                                  Односкладні речення

1. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б'ють. 4. Бреше — і не заїкаєть­ся. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зу­бами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — го­лові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не зав'яжеш. (Нар. творчість).

► З'ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує го­ловний член односкладних речень.

Пояснювальний диктант

► Записати афоризми Григорія Сковороди. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження.

1. Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирі­шуй. 3. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого піз­навай невидиме. 5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш іс­тину — відійде тоді у кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай нові ноги. 8. Не називай солодким те, що породжує гіркоту (Т. Ско­ворода).

► Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі односкладних ре­чень?

Дослідження-зіставлення

► Зіставити пари речень. Визначити в них головний член, схарак­теризувати його (указати на спосіб, час, особу, число). Досліди­ти, у яких реченнях головний член указує на визначену особу, у яких — на невизначену, а в яких — на узагальнену.

1. Чим довше дивишся на зорі, тим більше набираєш певності (Є. Гу­цало)

2. Оглядаєтеся по боках, намагаєте­ся запримітити щось (Є. Гуцало)

3. Пісенним символом українців віддавна вважають соловейка (О. Потапенко)

4. Прочитай уважно теоретичний матеріал підручника

5. Дослідіть стилістичну функцію односкладних речень у мовленні

Не намучишся — не научишся (Нар. творчість)

Шукайте і знайдете (Р. Декарт)

На те коня кують, щоб не спотикав­ся (Нар. творчість)

Роби для інших, учись для себе (Нар, творчість)

Як парость виноградної лози, Плекайте мову (М. Рильський)

► Якщо головний член узагальнено-особових речень виражається тими самими морфологічними ознаками, що і в означено-осо­бових і неозначено-особових, то що виступає основним засобом розрізнення цих синтаксичних конструкцій?

Творче моделювання

► Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження з дру­гого стовпчика.

1. Довго спатимеш —

2. До роботи не силуйте,

3. Звабиш калачем —

4. З'ївши калач,

5. їсть за вола,

6. Лежачи на боці,

7. Нагодують калачем,

8. На печі

9. Не сиди, склавши руки,

...не відженеш і бичем.

...то не буде й скуки.

...вертаєшся до хліба.

...а до їди — таки бийте.

...та й у спину — рогачем.

...а робить за комара.

...не встигнеш і до самої ночі.

...щастя шукає.

...з боргами вставатимеш.

► Визначити спосіб морфологічного вираження головного члена. Зробити висновок, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень.

Дослідження-моделювання

► Змоделювати перші дві строфи вірша В. Сосюри. Довести, що в поезії вжито односкладні узагальнено-особові речення. (Любити) Україну, як сонце, (любити), як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу і в радості мить, (любити) у годину негоди.

(Любити) Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну (В. Сосюра).

► Визначити, чим ускладнені односкладні речення.

IV. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

Лінгвістична гра «Третє зайве»

► У кожній групі речень визначити «зайву» синтаксичну конструк­цію. Свій вибір обґрунтувати.

I 1. Люби свій край. Всю душу солов'їну і серця жар віддай йому

в піснях (В. Сосюра).

2. Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було (В. Со­сюра).

3. За всіх скажу, за всіх переболію (Н. Тичина)

II 1. Собори душ своїх бережіть, друзі (О. Гончар).

2. Поспішайте робити добро! (О. Довженко).

3. Людина починається з добра! (Л. Забашта)

III 1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!

(Т. Шевченко).

2. Отак сидиш і думаєш... (Остап Вишня).

3. Вік живи — вік учись (Нар. творчість)

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Виписати з «Кобзаря» Шевченка 4—5 узагальнено-особових ре­чень. Виділити в них головний член.