Мета: поглибити знання восьмикласників про однорідні члени речення, удосконалити вміння знаходити узагальню-вальні слова при них, домогтися засвоєння учнями пра­вил уживання розділових знаків при узагальнювальних словах, сформувати вміння пояснювати розділові знаки в реченнях з однорідними членами за допомогою пунк­туаційних правил, розвивати загальнопізнавальні вмін­ня правильно інтонувати речення з однорідними чле­нами при узагальнювальних словах; розвивати навички поширювати речення узагальнювальними словами, буду­вати висловлювання з використанням узагальню вальних слів; за допомогою мовленнєво-комунікативного ма­теріалу виховувати бережливе ставлення до природних надбань нашої країни.

Правопис: двокрапка й тире при узагальнювальних словах у речен­нях з однорідними членами.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова та інтонація речень з однорідними членами при узагальнювальних словах.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних членів речення й узагальнювальних слів у текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв'язки: узагальнювальні слова в реченнях з однорідни­ми членами як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку:    урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності восьмикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями)

III. Оголошення епіграфа уроку

Учись у природи творчого спокою...

Є. Плужник

IV. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці

Аналіз тексту з елементами зіставлення нових знань

з базовими на основі актуалізації мотиваційних резервів учнів з теми

► Прочитати текст. Дібрати заголовок, який би розкривав тему ви­словлювання. Зачитати спогад автора. Назвати однорідні члени речення, які допомагають зрозуміти слова вчительки.

БЕРЕЖІМО СВІТ ЯВОРІВ...

Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й надов­го ранила моє серце. Біг я з важкеньким ранцем із школи. Зиркнув на ліщиновий кущ біля стежки і мерщій виламав собі добреньку ло­зину, сів на «коня» та й гайнув, аж закуріло серединою вулиці.

Мені довго не прощали цього вчинку. Дерево в нашому селі ду­же шанувалося, вважалося мало не священним. Добре пригадую, що в першому класі на одному з уроків учителька просила:

— Не ламайте, діточки, ні яблуні, ні груші, ні береста, ні тополі, ні кущів усяких. Тільки садіть їх там, де голо, і поливайте.

Я бережу цей спогад. Він мені дуже дорогий не тільки поетичним підтекстом, а й своєю суттю: корисне і прекрасне пов'язане в один вузол. Дерево, кущ, чагарник, квіти, билина, зілля, розмай — росли­ни, без яких не уявити життя на землі.

З якого часу так повелося, що ми — мешканці того чи іншого се­ла, міста, вулиці — зняли з себе відповідальність за зелені насаджен­ня у гаях, садках, палісадниках?

А хто ж тоді ми? Тільки на словах — господарі землі? А я вірю, що майже все можна вирішити на своїй вулиці чи у своєму дворі, захистити зеленого друга. Треба тільки не заплющувати очей на не­подобства.

Нехай ніколи не в'яне в наших душах світ яворів, любистків, ле­лек і зозуль! Думаймо, шукаймо, діймо, борімося гуртом, громадо, не будьмо байдужими, сліпими і глухими! Хто збайдужів, не бачить і не чує, що екологічна біда — не результат емоцій, не міф, час отя­митися (За М. Міщенком).

► Об'єднавшись у групи, виписати речення з однорідними членами, накреслити їх схеми. Пояснити розділові знаки. Назвати речення з узагальнювальними словами при однорідних членах. Коментар учителя. Узагальнювальне слово та однорідні члени

речення співвідносяться як родове і видове поняття. Узагальнювальні слова виконують ту саму синтаксичну роль, що й однорідні члени речення. Наприклад: Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах (О. Довженко); Луки, гори, пишні са­ди — усе зелене й принишкле (О. Гончар).

V. Виконання системи практичних завдань

Лінгвістичне дослідження

► Прочитати виразно поезію. Поміркувати, чому автор дав таку на­зву поезії. Яка основна думка вірша?

НІЩО НЕ МЕРТВЕ В ВИРІ СВІТОВОМУ..

Ніщо не мертве в вирі світовому:

Ні курява планет, ні сталагміт,

Ні мумії прадавніх пірамід,

Ні літери спліснявілого тому.

У камені, у розпаді клітин,

У сяйві дальніх зір і мрій змаганні,

В кипінні крові й прорості зернин —

Усюди в животворному диханні

Єства єдиного пульсує плин.

І де в нім місце тліну і нірвані?

(Б. Тен)

► З'ясувати лексичне значення виділених слів (у разі потреби звер­нутися до тлумачного словника).

► Знайти речення з однорідними членами. Схарактеризувати їх, ско­риставшись алгоритмом. У яких із них є узагальнювальні слова? Пояснити пунктограми.

Коментар учителя. Узагальнювальні слова найчастіше виража­ються займенниками, прислівниками, проте вони бувають вираже­ні й прикметниками, іменниками, числівниками, дієсловами: Куди не повернешся — скрізь земля: і згори, і знизу, і праворуч, і ліворуч (О. Іваненко); Ми садили ліс у полі: і дубочки, і тополі, і осику, і ліщину, і червону горобину (М. Стельмах).

Колективна робота з текстом з елементами аналізу

► Прочитати текст мовчки. Переказати його «ланцюжком». Визначи­ти тип мовлення. Підтвердити свою думку прикладами з тексту. Унизу, на рівнині, мріє степ.

Сива ковила на вітрах гойдається. Мигне степом руда лисиця, і дов­го потім зелені трави полум'яніють, наче підпалені лисячим хвостом.

Пронесеться табун, а ген на обрії промчать вершники. Пройдуть обабіч могили сторожкі дрохви, свисне рудий бабак, прошумить ві­тер, линучи на південь, пропливе вгорі самотня хмарка. Зупиниться над високою могилою, задумається, потемніє.

І впаде тоді вниз кілька крапель, блиснуть вони сльозинками на зе­ленім житі, зітхне вітер, і попливе хмарка далі — сумна, печальна.

Тиша.

А то зненацька прокотиться степами грім, лункий, гуркітливий, зашумлять вітри, женучи поперед себе важкі чорно-сині хмари. Загу­де, засвище вітрисько, пригинаючи ковилу до землі, потемніє в сте­пу, насупиться долина, закутається у важку сіру кирею. На обрії, де кряжі, аж чорно стане, там лютують блискавиці, небо краячи. Розі­йдеться грім над степами, потуркає, аж тріск та виляск навколо сто­ять, а тоді раптово затихне, затаїться десь у небі, ніби його й не бу­ло. На мить стане так тихо в степу, що аж у вухах лящить від тиші, і все живе принишкне в очікуванні чогось страшного.

Сюркне десь коник раз-другий, сполошено крикне птах, тривож­но засвистять бабаки, ховаючися по норах. Та ось уже вухо починає вловлювати віддалений шум, ще не ясний, не чіткий, але тривожний, загрозливий, усеперемагаючий. Шум наростає з кожною хвилею, він наче мчить з глибини степу на широких могутніх крилах. Потім за­свистіло все навколо, загуло, завертіло, як у вирі, і вже степ потонув у тім сум'ятті.

Потемніло до болю в очах, і линула злива. І зник світ за водяною стіною, тільки тріск стоїть.

Як зненацька примчить, так зненацька і вгамується водна стихія (В. Чемерис).

► Виписати речення з однорідними членами. Усно перебудувати їх на речення з узагальнювальними словами. Пояснити пункто­грами.

► Виділені слова розібрати як частину мови (усно).

Дослідження-відтворення з творчим завданням

► Скласти речення, які б відповідали поданим схемам. Зробити взає­моперевірку. Найкращі речення записати.

АЛГОРИТМ характеристики однорідних членів речення (на дошці)

► Розглянути схеми й розказати про розділові знаки при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

Навчальне редагування

► Відредагувати речення, розташовуючи слова в певній послідов­ності. Прочитати речення. Визначити узагальнювальні слова та однорідні члени речення. Поміркувати, якими членами речення вони виступають. Записати, розставляючи розділові знаки. Аргу­ментувати свій вибір.

1. Ось тривожний є удень надійний і вересень уночі такий (За М. Стельмахом). 2. Замолоду грандіозне нас уяву великі вабить і збуджує все великі дерева листочки маленькі а суцвіття потім ріки ми пишні й починаємо квіточки нашу травинки помічати (За Ю. Мушкетиком). 3. У людського й рівних є троянди щастя виноград крила кра­сиве і два корисне (За М. Рильським). 4. Наближення листків в усьо­му чує і в шелесті і в серце вітрі і в стежках зими (За В. Сосюрою).

5. Жито й поспіло овес усе разом пшениця (За І. Нечуй-Левицьким).

6. Тут і комахи всю птахи усе ніч не замовкаючи скрегоче й на мить (За Л. Дмитерко). 7. У кропива ревень й нашому була розкішна саду флора жоржини й любисток (За Л. Костенко).

Матеріал для вчителя. 1. Ось такий і є вересень: удень надій­ний, уночі тривожний (М. Стельмах). 2. Замолоду нас вабить і збу­джує нашу уяву все грандіозне: великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, тра­винки й листочки (Ю. Мушкетик). 3. У щастя людського два рів­них є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 4. Наближення зими в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в ві­трі, і в стежках (В. Сосюра). 5. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (/. Нечуй-Левицький). 6. Тут усе скрегоче: птахи і комахи, всю ніч, не замовкаючи й на мить (Л. Дмитерко). 7. У нашому са­ду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини й любисток (За Л. Костенко).

► Зробити синтаксичний розбір двох речень на вибір.

IV. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок учнів

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Що являють собою узагальнювальні слова?

2. Яку роль виконують узагальнювальні слова в реченнях з однорід­ними членами?

3. Яку синтаксичну функцію виконують узагальнювальні слова в ре­ченні?

4. Розказати про розділові знаки при узагальнювальних словах (пе­ред однорідними членами речення, після них).

5. З'ясувати розділові знаки в поданому реченні: Наближення зими у всьому серце чує: і в шелесті листів, і в вітрі, і в стежках (В. Сосюра).

VII. Підсумок уроку

Визначення навчальних досягнень учнів з теми і стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності. Самоаналіз здібностей, отриманих у процесі засвоєння теми.

VIII. Домашнє завдання