Мета: поглибити знання учнів про обставину як другорядний член речення, порівняльний зворот, його роль у текстах різної стильової належності; сформувати вміння визнача­ти види обставин; розвити пунктуаційні вміння виділяти порівняльні звороти комами на письмі; удосконалити на­вички правильно використовувати різні види обставин як в усному, так і в писемному мовленні; за допомогою мов­леннєво-комунікативного дидактичного матеріалу спри­яти осмисленню основних цінностей людини.

Правопис:    виділення порівняльних зворотів комами.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів'їв і приказок, крилатих висловів.

Культура мовлення і стилістика: обставини часу, місця як засіб зв'язку речень у розповідних текстах; їх синоніміка.

Текст (риторичний аспект): стилістична роль порівняльних зворотів у художньому мовленні; порівняння як художній прийом.

Тип уроку:    урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Розвиток пошукової пізнавальної активності

Вибіркова робота на основі тексту

► Виразно прочитати вірш. Дібрати власний заголовок. Назвати слова, що відповідають на запитання як? де? куди?у якій мірі? До якого члена речення належать подані слова?

* * *

На світ дивлюсь дитячими очима,

І бачу скрізь я сонце золоте,

Що відкрива чарівними ключами

Землі моєї серце молоде.

Тут все так просто, ясно і доступно

І я іду в незвідані краї.

Де всі казки шепочуть так чарівно.

Де є ліси, степи, квітки, гаї.

Тут в тебе є широкий простір літа І все тут можна, все тут по плечу, Тут незрівнянний шлях усім відкрито, Тут піднімаюсь і в політ лечу. Нехай не зникне цей політ чудовий, Дитинство мрією літа, як журавлі. По всій планеті, в Україні і Молдові, Там, де живуть вкраїнці на землі.(О. Медведенко)

Колективне опрацювання опорної схеми

► Розглянути схему. Запам'ятати, що означає обставина, на які за­питання відповідає, чим виражається. Сформулювати повне ви­значення обставини як другорядного члена речення.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Пояснювальний диктант

► Списати. Назвати фразеологізми, визначити їх синтаксичну роль. Указати на вид обставин. Замінити фразеологічні звороти сино­німічними словами з довідки.

1. Дивись, інший і не дурний, а все в нього через пень-колоду ви­ходить (М Стельмах). 2. Нехай упаде він безсилий на великій дорогі життя, він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (П. Колес­ник). 3. Ти візьми їх до рук, так візьми, щоб і не тиснули (Ю. Яновський). 4. Після третіх півнів Гнат бережно відчинив хатні двері й вийшов (М. Стельмах). 5. Він на півслові обірвав пісню (М. Коцюбинський). 6. Дівчина сподобалася йому з першого погляду (О. Гончар). 7. По­вість захоплює гострим сюжетом, вона читається на одному подиху. 8. Я обома рухами голосую за це рішення. 9. Училася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували (О. Гончар).

Довідка: повністю, на світанку, недбало, посередньо, легко, скрізь, раптово, відразу ж, незвичайно сильно.

Види обставин за значенням

Види обставин

1. Способу дії

2. Міри

й ступеня

3. Місця

4. Часу

5. Причини

6. Мети

7. Умови

На які запитання відповідають

як?

яким способом? наскільки?

якою мірою?_

де? куди? звідки?

коли? як довго? від­коли? доки?_

чому? від чого? через що? з якої причини?

з якою метою? для чого? нащо?

за якої умови? у якому випадку?

Приклади

Звичаї об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю (О. Воропай) У хаті ще більше потемніло (Панас Мирний) На скелястих берегах річки Кам'янки росло кілька десятків верб, в'язів, по­одинокі липи та дикі груші (П. Лозняк) Урочисте відкриття парку «Софіївка» відбулося у травні 1802 року (П. Позняк) Од хвилювання Тетяна не могла спокій­но говорити (С. Васильченко) Сюди за щастям я забрів (В. Сосюра) Невдовзі під гучні оплески в супроводі своєї дружини з'явився кремезний, літ­ніх років чоловік (В. Скуратівський)

Наперекір утискам царського двору Остап Вересай першим серед україн­ських кобзарів вийшов на світову арену (В. Скуратівський)

Творче конструювання

► Скласти речення так, щоб подані фразеологізми виступали в ролі обставин. Визначити вид обставин.

Як один день, зверху донизу, за тридев'ять земель, до останньої крихти.

Дослідження-відновлення

► Відновити прислів'я і приказки, вставивши замість крапок обста­вини з довідки. Дати повну характеристику обставин, скористав­шись схемою.

1. Добре діло твори... 2. Доброму ... добре. 3. Добре ... пам'я­тається. 4. Правда і ... не втоне. 5. Кривда людськая ... вилазить. 6. ... не вмирають (Нар. творчість).

Довідка: довго, сміло, в морі, боком, від щастя, скрізь.

► Зробити синтаксичний розбір четвертого речення. Дати характе­ристику головним членам.

Дослідження-аналіз на основі тексту

► Прочитати. Знайти обставини й визначити їх вид. З'ясувати, до якого члена речення вони належать. Списати, замість крапок уставляючи обставини інших видів.

Разом із поетичним талантом в українського філософа й учено­го Григорія Сковороди проявляються й риси аскета: їв він ... ввечері, уживав ... овочі та молочні страви, м'яса та риби ... не їв, спав лише чотири години на добу, вставав до схід сонця, лягав опівночі й при цьому ... завжди був веселий, бадьорий, рухливий, помірний, добро­душний і поштивий... (За Д. Яворницьшм).

► Пояснити лексичне значення виділених слів.

СХЕМА характеристики обставини (на дошці)

Творче моделювання

► Поширити речення обставинами відповідно до їх виду, зазначе­ного в дужках. Указати на спосіб вираження обставин. Зразок

глибоко і міцно (обставина способу).

Правила етикету з дитинства (обставина часу). необхідно засвоювати для підвищення культури спілкування (обставина мети).

1. Людям потрібно знати своє минуле ... (часу; способу дії; ме­ти). 2. Ми захищаємо наш духовний спадок ... (часу; способу дії; допустовості). 3. Кожна людина вважає себе інтелігентною ... (до-пусту; часу).

► Дослідити, чи можна вважати змодельовані речення граматични­ми синонімами. Свою думку обґрунтувати.

Дослідження-зіставлення

► Виразно прочитати вірш. Виділити обставини, визначити їх вид. Дослідити, які виділені слова виступають обставинами, а які — додатками. Свій вибір умотивувати. Указати на спосіб вираження обставин і додатків.

* * *

Сьогодні, певне, буде гарний день —

такі яскраві небеса глибинні;

(де? за чим?) за гребенем, що ледь світліє ген,

визорюють вершини ніжно-сині.

О ти, осіння стомлена печаль,—

така чистінь (де?у кому?) в тобі сьогодні сяє!

Гірчавий цвіт (куди?у що?) у піднебесну даль

полинний подих осені вливає.

Птахи летять (як? на чому?) на голубих вітрах, натомлено по сині креслять крила не креслений ніким донині шлях, що пронизав далекі небосхили.

Природа затихає.

Гаряче звучить (де?у кому?) в мені летіння нескінченне. Зорять (де?у кого?) у мене сотні сот очей

1 сотні душ благають через мене,

щоб десь потік наспівував пісень і гребінь той світився, як і досі, щоб просто був сьогодні гарний день і з нами щось прегарне відбулося.

(В. Моруга)

Пунктуаційний практикум

► Списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Указати на слова, яких стосуються порівняльні звороти. Визначити їх синтаксич­ну роль.

1. Через історичні місця події дати як через магічні кристали ви­свічується нащадкам сива давнина (О. Засенко). 2. Знані й невідомі давні події немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини (О. Засенко). 3. Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра (А. Кащенко). 4. Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстро (А. Кащенко). 5. Чорнів як ноги павука мольберт у куточку (С. Скляренко). 6. Одірветься один листочок з гілочки й попливе як човник у сухому й пахучому осінньому повітрі (С. Скляренко). 7. Хмари під­нялися вище мов пасма диму (О. Васильківський).

Лінгвістичне спостереження

► Прочитати. Дослідити, чи мають порівняльне значення виділені сполучення слів.

Плили хмарини, немов перлини...

їх вид рожевий — уста дитини!

Набігли тіні — і... ждуть долини.

Пробігли тіні — сумні хвилини:

Плили хмарини чужі, далекі...

(П. Тичина)

► Записати, додаючи до виділених словосполучень сполучник як. Яким розділовим знаком ви відокремите порівняльні звороти?

Лінгвістичний експеримент

► Замість виділених слів у словосполученнях вставити фразеологіз­ми з довідки. Скласти й записати речення. Довести, чи потрібна кома перед сполучником як.

Глянув неприязно; рости надзвичайно швидко; підлога дуже чиста; повзти повільно; надувся дуже; працювати самовіддано; знати доско­нало.

Довідка: як вилизана; як п'ятака дав; як свої п'ять пальців; як проклятий; як слимак; як з води; як сич.

► Виділити головні члени у складених реченнях.

► Дослідити, чи всі фразеологізми виконуватимуть роль обста­вини.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Подумати й дати відповіді на запитання:

1. Який другорядний член речення називається обставиною? Якими частинами мови виражається обставина найчастіше?

2. На які групи за значенням поділяються обставини? До кожної групи дібрати власні приклади.

3. Що називається порівняльним зворотом?

4. Назвати граматичні форми вираження порівнянь. Навести при­клади.

5. Як виділяється порівняльний зворот в усному мовленні й на письмі?

6. Яку роль виконують порівняння в художньому мовленні?

VI. Домашнє завдання

Про які факти із життя Г. Сковороди вам відомо? Скористатись за потреби довідковою літературою. Висловити власне ставлення до життєвих принципів філософа. Оформити це у вигляді міні-твору, використовуючи обставини, різні за значенням.