Мета: повторити й узагальнити поняття про види речень за метою висловлювання, про окличні речення; розвивати організаційно-контрольні вміння організовувати спеці­альні спостереження над мовним матеріалом; розвивати загальнопізнавальні вміння розрізняти види речень за метою висловлювання та окличні речення, правильно їх інтонувати, розставляти розділові знаки в кінці ре­чень; розвивати творчі вміння побудови речень, різних за метою висловлювання, й окличних речень відповідно до комунікативного завдання та на основі схем-моделей; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактич­ного матеріалу виховувати повагу до народних звичаїв і традицій.

Правопис:    розділові знаки в кінці речення (повторення).

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: інтонація спонукальних і окличних речень, що передає різні емоційні відтінки значення.

Текст (риторичний аспект): риторичні запитання, виклад думок за

допомогою запитань і відповідей.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація опорних знань восьмикласників

Творче спостереження над мовним матеріалом

► Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Переказати текст, дотримуючись авторських інтонаційних особливостей та використовуючи різні за метою висловлювання речення.

ВЕЛИКДЕНЬ

Чи є щось гарніше на світі за великодній світанок? З діда-прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його. Дзвони над селом не дзвонять — а виспівують на весь світ велику ра­дість: Христос воскрес! Село не спить — воно ж бо чекало цієї радості й іде назустріч їй до церкви. З уст в уста передається щаслива звістка: «Христос воскрес! — Воістину воскрес!» І чує земля цю християнську радість та й тішиться у весняному розвої разом з людьми.

Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церк­ви! А церква і довкола церкви — мов великий живий квітник. Люди прийшли посвятили паски. Село стоїть у всій одвічній красі, душев­ній просвітленості. Рід коло роду, як з давніх-давен часів — усе тут, на одному місці.

Ми — християни! Один у нас Бог, і однією, неподільною любов'ю славімо Його, бо він благословляє нас на взаємну християнську лю­бов і милосердя, одна Україна в нас, яка нині воскресає, і для якої на світі живемо, бо ми — її діти (Я. Тоян).

► Як можна схарактеризувати вашу місцевість на великоднє свято. Поділитися враженнями та особистими спостереженнями.

► Пригадати із вивченого матеріалу на уроках української мови, які бувають речення за метою висловлювання. Які розділові знаки ставляться наприкінці таких речень? Навести приклади з тексту.

► Поміркувати, які особливості мають окличні й спонукальні речення. Свої припущення зіставити з теоретичним матеріалом підручника. Коментар учителя. За метою висловлювання речення бувають роз­повідні, питальні й спонукальні.

У розповідних реченнях щось повідомляється, розповідається. У кінці таких речень ставиться крапка: Питання мови — це питання майстерності (О. Кундзіч).

Питальні речення спонукають співрозмовника до участі в розмо­ві. У кінці речення ставиться знак питання: Прекрасне слово, але що в ньому, як не від серця йде воно? (В. Мисик)

Спонукальні речення містять наказ, пораду, прохання, спонукан­ня до дії тощо. У кінці речення ставиться крапка або знак оклику (залежно від інтонації): Сталева каска, очі карі,— такою, пісне, будь моя (В. Сосюра).

Якщо розповідні, питальні й спонукальні речення вимовляються з сильним емоційним почуттям, підвищеною напруженою інтонацією, то вони стають окличними. У кінці таких речень ставиться знак окли­ку: Які ясні Вітчизни небокраї і осінь ця у ароматі трав! (В. Сосюра).

IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Дослідження-характеристика

► Прочитати, правильно інтонуючи речення. Схарактеризувати їх за метою висловлювання. Визначити окличні речення. Яка їх роль у висловлюваннях? Аргументувати свій вибір.

1. Звичайна вода перетворилася в чарівні сніжинки! (І. Цюпа). 2. А навколо далі, а навколо спокій... Скільки того щастя на землі мо­їй!.. (В. Сосюра). 3. Як хороше, як весело на білім світі жить! (Л. Глібов). 4. Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила (Д. Павличко). 5. Яким дивом іскрилися берези! (І. Цюпа). 6. Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (В. Симоненко). 7. Хіба є хто на землі крилатіший за людину? (О. Гончар).

► Записати речення. Підкреслити головні й другорядні члени.

► У виділених словах з'ясувати орфограми.

Лінгвістичне дослідження

► Прочитати. Визначити види речень за метою висловлювання. За­писати, розставляючи розділові знаки замість крапок у кінці ре­чень.

1. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь... (Т. Шевченко). 2. Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця... (В. Сосюра). 3. Веснянійте, далі сині, наливайтесь сон­цем, дні... (В. Сосюра). 4. Як світ новий з старого збудувати... Як на­учить байдужих почувати... (Леся Українка). 5. Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну... (М. Нагнибіда). 6. Як надолужити години прогаяні... (О. Підсуха). 7. Треба слову ніжності додати, щоб уміло друзів пригортати... (М. Сингаївськш).

► Схарактеризувати речення, розкриваючи їх зміст і авторський задум.

Дослідження-реконструювання

► Прочитати. Визначити стиль і тип мовлення. Перебудувати ви­словлювання так, щоб у ньому були різні за метою висловлюван­ня речення (зберігаючи суть і зміст їх).

ЗЕЛЕНІ СВЯТА

Тиждень перед Трійцею (перший тиждень червня) називається «зеленим», або клечальним. Клечання — це гілля та молоді деревця, зрубані для оздоби двору й хати. Напередодні дня святої Трійці, у су­боту ранком, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть до левади або в поля нарвати запашного зілля, тобто чебрецю, полину, любистку. Увечері цього ж дня квітчають свої хати зеленим гіллям дерев, а са­ме: клену, липи, ясеня та осики.

Стародавні слов'яни, наші предки, молилися деревам. Особливо дуплявим, поклонялися березам, липам, дубам. Під захистом предко­вічних лісів вони виконували свої обряди, зокрема приносили жерт­ви, запалювали вогні на честь богів.

Вінки як оздоба — це теж залишок звичаїв стародавнього світу. Із Греції і Риму прийшов звичай увінчувати дубовими вінками за­служених людей, як-от: переможців на олімпійських іграх, тих, що досягай великих успіхів у мистецтві чи в науці. Вінки в українських народних обрядах є символом великої пошани, молодості, у тому числі символом чистої, незаплямованої краси. Крім цього, за на­родною уявою, вінок із живих квітів — це оберіг від злої напасті (За О. Воропаєм).

► Реконструйований текст записати. Чи змінився емоційний настрій його?

► Зробити синтаксичний розбір трьох речень (на вибір). Накресли­ти їх схеми.

Творча робота

► Подані розповідні речення реконструювати на питальні і спону­кальні, доповнюючи їх другорядними членами речення.

1. Учні подякували за увагу. 2. Восьмикласники готуються до те­матичного оцінювання. 3. Усі були задоволені Євробаченням і пи­шалися своєю країною. 4. Хлопці принесли найбільше макулату­ри. 5. Дівчата змагаються в навчанні. 6. Протягом уроків історії ми спостерігали за розвитком української держави. 7. Чорноморське узбережжя — одне з кращих в Україні. 8. Ви записалися для придбан­ня путівки в табір.

Робота в парах

► Скласти діалог з товаришем по парті на тему «Звичаї в моїй ро­дині». З'ясувати, яке ставлення членів родини до народних свят, яких традицій дотримуються, які звичаї пам'ятають із попередніх поколінь тощо.

► У репліках використати різні за метою висловлювання речення.

► Розіграти діалоги й визначити найкращий і найзмістовніший (урахувати емоційний настрій співрозмовників та культуру спіл­кування).

V. Систематизація й узагальнення знань

Скласти зв'язне висловлювання на тему «Види речень за метою висловлювання та їх роль у висловлюваннях».

VI. Домашнє завдання

Виписати з творів художньої літератури по три різні за метою ви­словлювання речення.