Мета: поглибити знання восьмикласників про відокремлені члени речення, ознайомити з основними способами морфологічного вираження відокремлених обставин, їх місцем у реченні відповідно до опорного слова; форму­вати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відо­кремлені обставини, аналізувати їх, правильно інтонува­ти речення з відокремленими обставинами, редагувати речення з дієприслівниковими зворотами; розвивати творчі вміння трансформувати речення з однорідними членами на речення з відокремленою обставиною, правильно будувати речення з відокремленою обставиною, вираженою дієпри­слівниковим зворотом; за допомогою мовленнєво-комуні­кативного дидактичного матеріалу розвивати основні мисленнєві операції (зіставлення, аналізу, побудови тощо).

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з відо­кремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом; дієприслівникові звороти як засіб зв'язку ре­чень у тексті; інтонація речень з відокремленими обста­винами; синоніміка простих речень з однорідними чле­нами і речень з відокремленою обставиною.

Текст (риторичний аспект): використання відокремлених обставин в усному й писемному мовленні.

Тип уроку:    урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі виконання практичних завдань

Творче спостереження з елементами зіставлення

► Прочитати виразно текст. Дібрати заголовок. Визначити тип і стиль мовлення. Виділити в тексті відокремлені обставини.

Коли Мисливиця, підвівшись з каменя, повертається до мене об­личчям, мимоволі відступаю і мало не падаю в прірву. Мисливиця ви­ща за мене на три голови. Очі круглі, без вій і без брів. Не можу по­мітити в них ні думки, ні жалощів. У неї руки ледь не до колін. Вона дивиться на мене, і під цим поглядом я завмираю.

Високо наді мною стоїть Мисливиця. Дивиться згори вниз. При­тискаючись до прямовисної стіни, переходячи від опори до опори, намагаюсь обійти скелю. Чіпляюся за каміння, за корені. Мисливи­ця йде за мною назирці.

Там, де щойно була моя права рука, опускається сокира. Мить — сокира опускається там, де щойно була моя ліва рука. Я зриваюся ще раз, пролітаю кілька метрів і з останніх сил хапаюся за гілку мирша­вої сосни. Сосонка тріщить.

Зараз усе на моєму боці: висота, вітер, який дужчає щосекунди. І навіть ця сосна, що змагалася за життя не рік і не два, тепер на мо­єму боці. Підтягнувшись, дістаюсь до її стовбура. Влаштовуюся зруч­ніше. Сідаю верхи.

Мисливиця дивиться на мене з кам'яної верхівки. В її округлих очах нема ні роздратування, ні люті, ні шаленства. Я бачу, як вона поглядом вимірює відстань до коріння сосни, що вчепилося в розко­лину. Притримуючись за випуклий камінь, звішується вниз. Б'є со­кирою по сосні — і одним ударом перерубує стовбур майже до поло­вини (За М. і С. Дяченками).

► Виписати речення з відокремленими обставинами. Прочитати ці конструкції, опустивши відокремлені обставини. Дослідити, як зміниться зміст й емоційне забарвлення речень. Зробити висновок про стилістичну роль відокремлених обставин у мовленні.

Дослідження-характеристика

► Записати речення. Схарактеризувати способи вираження в них відокремлених обставин, скориставшись схемою. Указати на їх місце в реченні.

1. На протилежній горі, у снігах, стоїть самотня хатинка (В. Винниченко). 2. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нурту­вало колись джерело з найменням Попова криниця (В. Гей). 3. Дядько Роман цього ранку, вирушаючи до села, виходить із двору з великим тугим вузлом (О. Гончар). 4. Заходить знадвору батько, напускаючи холоду в хату (С. Плачинда). 5. В останню секунду я, отямившись, ки­даюсь навтікача (М. і С. Дяченки). 6. Самовіддано працюючи на благо України, Володимир Вернадський своїми відкриттями істотно збага­тив світову науку (С. Ковальчук). 7. Там, позаду, свистіли кулі, спала­хували й гасли чиїсь зойки (Б. Антоненко-Давидович).

Способи вираження відокремлених обставин

► Визначити, до яких слів у реченнях належать відокремлені обста­вини.

IV. Виконання системи проблемно-пошукових завдань

Дослідження - відновлення

► Відновити речення, уставляючи з довідки потрібні за змістом відо­кремлені обставини. Указати на спосіб їх вираження.

1. Княгиня Ольга йшла повагом, ... (Р. Іванченко). 2. ... , по­ловці назавжди відійшли від кордонів Русі аж на Кавказ (М. Слабошпицький). 3. Показався на обрії червоною дугою краєчок сонця, ... (І. Пільгук). 4. Ось несуться, ... , хижі шукачі здобичі й привілля (І. Пільгук). 5. Сашко читав «Слово о полку Ігоревім» під час уроків і на вечорах, ... (С. Плачинда). 6. Бідний, затурканий, вічно ограбо­ваний народе тихої, широкої рівнини, там, ... , ... (В. Винниченко). 7. ... , індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у виро­блену його співвітчизниками культуру, стає її користувачем і носієм (В. Русанівський).

Довідка: обволікаючи кумачевою пеленою верхів'я яворів; над Дніп­ром, біля тихих гір його; гордовито піднісши свою красиву царстве-ну голову; здіймаючи куряву; зіткнувшись із помноженими руськими силами; вражаючи слухачів; належачи до певного соціуму.

► З'ясувати, яка відокремлена обставина за способом вираження є «зайвою»? Свій вибір обґрунтувати.

► Виразно прочитати відновлені речення, додержуючись відповід­ної інтонації. Спостерігаючи за інтонацією, зробити висновки про особливості інтонування речень, ускладнених відокремлени­ми членами.

Граматична трансформація

► Прочитати речення. Визначити, чим вони ускладнені. Трансфор­мувати речення так, щоб вони були ускладнені відокремленими обставинами.

Зразок. День матері повернувся до нас нині й мусить стати відлі­ком кращих справ родини й суспільства у ставленні до жінки — Ма­тері. — День матері, повернувшись до нас, мусить стати відліком

кращих справ родини й суспільства у ставленні до жінки — Матері (М. Гром'як).

1. Творчість Максима Березовського ввібрала в себе кращі баро­кові й ранньокласичні риси та синтезувала їх у нову художню якість незмірної краси звучання (Л. Мацько). 2. Вогнем і мечем Москов­ська імперія завойовувала народи і племена та лицемірно проголо­сила на нібито добровільне до неї приєднання (М. Вінграновський). 3. Петро Могила капітально відреставрував печери та розширив і на­дав чимало прикрас печерним церквам (А. Ціпко). 4. Тарас Шевченко відвідав своїх київських знайомих і дістав дозвіл на повернення до Пе­тербурга, вирушив із Києва (Д. Чуб). 5. Данило Заболотний двічі експериментував на власному організмі та випробовував сироватку при дослідженні чуми й дифтерії (Л. Мацько). 6. Павло Чубинський об'їздив десятки сіл і міст Київської, Полтавської, Подільської, Во­линської та інших губерній, зібрав десятки тисяч народних перлин (Л. Іванишова). 7. Тарас Шевченко підвівся з-за столу й поволі підій­шов до вікна. Протер дірочку в заволоженому склі, подивився на ву­лицю (С. Скляренко).

► Назвати основну й додаткову дії в трансформованих реченнях.

«Ти — редактор»

► Визначити, яку помилку допущено в поданих реченнях. Знайти суб'єкт, що виконує основну й додаткову дію. Дослідити, чи може він уживатися у формі непрямого відмінка в реченні з відокрем­леною обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

1. Скориставшись ідеєю Юрія Кондратюка про відокремлення від космічного корабля невеликого злітно-посадочного модуля, амери­канцями було випробувано на навколишній орбіті свій корабель. 2. Володіючи багатьма мовами, Юрієм Дрогобичем велося активне лис­тування з ученими європейських країн. 3. Помітивши у хлопця хист до малювання, генералом було віддано наказ відрядити Тараса Шевченка до Київського художнього інституту. 4. Виводячи все нові й нові сорти садовини, доля батька була продовжена сином. 5. Відобразивши масштабність історичних конфліктів, епічну монументальність подій XVII століття, перший історичний роман в українській літературі був створений Пантелеймоном Кулішем (3 учн. робіт).

► Записати зредаговані речення, поставивши член речення, що ви­ражає суб'єкт дії, у формі називного відмінка. Виділити відокрем­лені обставини. Визначити, до яких слів вони належать.

Матеріал для вчителя. 1. Скориставшись ідеєю Юрія Кондратю­ка про відокремлення від космічного корабля невеликого злітно-по­садочного модуля, американці випробували на навколишній орбі­ті свій корабель. 2. Володіючи багатьма мовами, Юрій Дрогобич вів активне листування з ученими європейських країн. 3. Помітивши у хлопця хист до малювання, генерал віддав наказ відрядити Тараса Шевченка до Київського художнього інституту. 4. Виводячи все нові й нові сорти садовини, син продовжив долю батька. 5. Відобразивши масштабність історичних конфліктів, епічну монументальність подій XVII століття, Пантелеймон Куліш створив перший історичний ро­ман в українській літературі.

Творче моделювання (робота в парах)

► Об'єднавшись у пари, змоделювати речення, ускладнені відокрем­леними обставинами: до виділених слів дібрати потрібні за змістом відокремлені обставини, виражені одиничним дієприслівником, ді­єприслівниковим зворотом або іменником із залежними словами. 1. Хлопці швидко зібралися й рушили. 2. В одному місці вони по­бачили смішну річ. 3. Сонечко підбилося вгору й розіклало золоті пля­ми. 4. Хлопці йшли далеко попереду. 5. Почали реготати. 6. Ішли без зупинки. 7. Ішли становищами вздовж, спускались упоперек і пере­ходили далі. 8. Знову рушили (За І. Багряним).

► Назвати односкладні речення. Визначити їх вид.

► Дослідити, чи становлять змодельовані речення зв'язне вислов­лювання. Відповідь аргументувати.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Виписати з художньої літератури по два приклади речень, усклад­нених відокремленою обставиною, вираженою: а) одиничним діє­прислівником; б) дієприслівниковим зворотом; в) іменником у фор­мі непрямого відмінка з прийменником. Письмово схарактеризувати відокремлені обставини за схемою:

1. До якого члена речення належить.

2. Яке місце відповідно до нього займає (препозицію чи постпозицію).

3. Чим виражений відокремлений член.