Мета: ознайомити учнів з нормами літературної вимови приголосних звуків, з'ясувати причини, що обумовлюють упо­дібнення приголосних, спрощення в групах приголосних; формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати й вимовляти слова, в яких відбулося уподібнення й спро­щення; за допомогою мовленнево-комунікативного ди­дактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності за навколишнє середовище, спонукати учнів до осмислен­ня краси природи.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Орфографія: написання слів на вивчені орфограми, розділові знаки при однорідних членах речення, звертаннях, вставних словах. Культура мовлення: правильна вимова голосних і приголосних звуків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах при­голосних».

2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле (учи­тель акцентує увагу п'ятикласників на визначеннях таких понять, як уподібнення, спрощення, асиміляція). Уподібнення — зміна під впливом суміжного, близького звука. Спрощуватися — ставати про­стішим, звільняючись від усього зайвого, ускладненого. Асиміляція — уподібнення одних звуків іншим.

3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа

Люблю я свій прекрасний край, Його річки глибокі, його степи широкі, Де вітер гне буркун, розмай. М. Ф. Чернявський

Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Робота над текстом (навчальне читання вголос)

► Прочитати текст уголос.

ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ЛЮДИНИ

Любов до природи, бережливе ставлення до неї тісно пов'язується з поняттям «батьківщина». Шанувати природу неможливо без глибо­ких знань про навколишній світ. Калина під вікном рідної оселі, тополя на околиці села, лелече гніздо на клуні, жебонлива криничка при пере­хресті доріг, боброва гатка в тихоплинній заплаві, терпкий запах лісо­вої конвалії — усе це овиди нашого дитинства, наш духовний світ, з яким ми вирушали чи маємо вирушати в життя. Знати, а тим паче берегти ці нетлінні критерії — наш святий і непорушний обов'язок. Людина, котра не освоїла таких духовних цінностей, не перейнялася любов'ю до при­роди, рано чи пізно стане брутальним споживачем, опліснявіє міщан­ським практицизмом.

Ми іноді годинами можемо розповідати про далеку Амазонку, за­гадкову Сахару, непрохідні джунглі, проте забуваємо про дніпрові кру­чі, карпатську смереку, які поруч з нами, про унікальну пам'ятку історії, що заростає бур'яном на околиці села чи міста. А між іншим, культура людини складається з багатьох чинників, серед яких осібне місце займає наше ставлення до природи (За В. Скуратівським).

► Дати відповіді на подані питання: 1) Яка основна думка тексту? 2) Чому любов до природи тісно пов'язана з поняттям «батьківщи­на»? 3) Що є обов'язком кожного громадянина України?

► Розтлумачити виділені слова за допомогою словника. (Гатка — настил з дерева, хмизу. Заплава — частина річкової долини, що затоплюється під час весняної повені. Овид — обрій, виднокруг. Практицизм — діловий підхід до чогось. Уміння влаштовувати якісь справи у своїх інтересах).

Учнівське повідомлення на лінгвістичну тему «Приголосні звуки української мови».

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Пошуково-вибіркова робота

► Знайти і виписати з тексту «Екологічна культура людини» слова, в яких вимова приголосних не збігається з написанням.

Створення проблемної ситуації

► П'ятикласникам пропонується дослідити, чому виникає така роз­біжність між вимовою і написанням у словах гатка, берегти, розпо­відати, загадкову, просьба, боротьба.

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими

► Розбіжність між вимовою і написанням виникає внаслідок одзвінчення глухих приголосних [с], [т] і оглушення [г], [з], [д], також від­бувається асиміляція шиплячих до свистячих.

Усередині, як і в кінці слова, приголосні в українській мові не оглу­шуються. Виняток становить [г], який перед глухими вимовляється, як парний йому глухий.

Правила літературної вимови приголосних звуків

Коментар учителя. Кажуть, що мова українська не багата, не така витончена, як, скажімо, мова французька, італійська. Але звідки ж тоді в українських піснях оця естетична чистота, цнотлива краса, рідкісна милозвучність, звідки таке багатство поетичної символіки й оця мис­тецька довершеність, музичність образів, що приваблювали і Бортнянського, і Бетховена, і Лисенка? Звичайно, їх приваблювало миле звучан­ня мови, яке досягається правильною вимовою голосних і приголосних звуків, спрощенням у групах приголосних, чергуванням звуків.

В українській мові при словозміні та словотворенні відбувається збіг кількох приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один з приголосних ( як правило, середній ) випадає, відповідно група приголосних стає легшою для вимови. Спрощення відбувається найчас­тіше у таких групах приголосних:

(ЖДИ) — (ЖН): Тиждень — тижня

(ЗДН) — (ЗН): проїзд — проїзний;

(СТН) — (СН): честь —чесний;

(СТЛ) — (СЛ): щастя — щасливий;

(СЛН) — (СН): ремесло — ремісник;

(ЛНЦ) — (НЦ): сонце (давньорус. сьнце);

(РДЦ) — (РЦ): сердечний- серце;

(СТКЛ) — (СКЛ): скло ( давньорус. стекло);

(РНЧ) — (НЧ): горно — гончар;

(СТС'К) — (С'К ): місто- міський;

(ЗКН) — (ЗН): брязкати — брязнути;

(СКН) — (СН): плюскати — плюскнути, але випуск — випускний.

VI. Усвідомлення здобутих знань

у процесі практичної роботи, удосконалення

загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Пошукове редагування

► Прочитати текст, знайти пунктуаційні недоліки, а також орфогра­фічні помилки, пов'язані з опрацьованим на уроці матеріалом.

УКРАЇНА

Яка ж ти прекрасна земле в промінні солнця! Голуба зелена квітчас­та. Звідси далеко на схід розкинулася україна.

Передранішній вітер злехка хвилює тирсу. Бліде небо михтить зірка­ми до блакиті, що оповила стипову далечінь (За М. Коцюбинським).

Далі на схід розкинулась контрасна хвиляста рівнина. Ще далі ча­рівне Поділля з доблестним народом. Від прип'яті до десни вишумлює Полісся з рідкістними мешканцями флори і фауни, а далі Київщина, лі­состеп, полтавські ріки, що горнуться до дніпра, за яким степи аж до са­мої Херсонщини (За І. Цюпою).

Творче конструювання

► Від поданих слів утворити прикметники, у дужках позначаючи гру­пу приголосних, в якій відбулося спрощення. Деякі слова (на вибір) увести в речення з теми «Сучасний екологічний стан України». Зразок: область — обласний (стн — сн).

Тиждень, форпост, студент, ненависть, гігант, користь, швидкість, перехрестя, солдат, інтелігент, Ужгород.

Словниковий розподільний диктант

► Записати слова у 3 колонки: 1) слова, в яких відбулося уподібнен­ня глухих і дзвінких приголосних; 2) у яких відбулося спрощення; 3) у яких спрощення не відбувається. Аргументувати свій вибір за до­помогою правил.

Нігті, легко, ягідка, месник, кількісний, радісний, пізній, чесний, серцевий, ніжна, глибше, шістнадцять, фашистський, агентський, кіст­лявий, хвастливий, берізка.

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Дати відповіді на питання:

1. Що таке асиміляція і до чого вона призводить?

2. Як перевіряються приголосні, що уподібнюються?

3. Унаслідок чого виникло спрощення?

4. З якими новими правилами орфоепії ви познайомилися у процесі роботи над темою?

VIII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час ви­вчення теми, окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

IX. Домашнє завдання

1. Підготувати розповідь у науковому стилі з теми «Уподібнення дзвін­ких і глухих приголосних», «Спрощення в групах приголосних», ілю­струючи прикладами.

2. Підготувати розповідь про Дніпро, використовуючи слова на ви­вчені правила (спрощення, уподібнення), підкреслюючи орфогра­ми однією лінією.