Вивчення послання Т.Г.Шевченка «І мертвим, і живим і ненародженим…» УРОК 1 - УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА - ОТКРЫТЫЙ УРОК - РЕФЕРАТЫ

Мета: проаналізувавши поетичне послання, учні мають усвідомити та з’ясувати історичні передумови його виникнення, зрозуміти глибину його змісту, суть роздумів поета про причини тяжкого життя поневоленого українського народу та про чинники створення української держави; формувати вміння й навички аналізу поетичного твору в єдності змісту та форми; виховувати в учнів любов до рідного слова, а через нього до України, велику повагу до Шевченка та його геніальної творчості.

Обладнання: автопортрет молодого Шевченка, «Кобзар», Біблія, хліб, виставка книг.

Учитель. Грузинський поет Рауль Чілачава написав такі рядки :

Учень. Грузинський поет мав на увазі поему «Кавказ». І назву Шевченко дав таку, бо події, описані в поемі, відбуваються на Кавказі, землі, яка «засіяна горем, кровію полита».

Учитель. Що послужило для автора поштовхом до написання твору?

Учень 1. Загарбницькі походи російських військ проти кавказьких народів у 1840-1845 роках, під час яких свободолюбові горці знищили тисячі солдат і офіцерів царської армії. Нерівною була багатолітня війна під керівництвом Шаміля, яка закінчилася приєднанням Кавказу до Росії. У цій війні загинув друг Тараса Григоровича художник Яків де Бальмен. Усі літературознавці вважають, що саме смерть друга заставила поета взятись за перо, а я думаю, що поет був щасливий від того, що хоч один народ, серед гноблених російським самодержавством, виступив зі зброєю в руках проти царизму і вів довголітню боротьбу проти регулярного війська, завдаючи йому поразки за поразкою.

Учень 2. Правду говорять, що наш Кобзар – пророк. Він вірив, що:

Ріки крові і нині течуть на кавказьких землях. Події в Чечні, в Осетії, Грузії є продовженням тих подій 1845 року. Такі волелюбні народи неможливо підім’яти, пригнути, заставити танцювати під свою дудку навіть через століття. Ми також встали з колін, здобули волю без кровопролиття, але до повної незалежності моєму народу ще далеко.

Учитель. Середина 40-х років ХІХ століття – період надзвичайно інтенсивної творчої діяльності Кобзаря як поета. Згадайте найвагоміші твори періоду «Трьох літ»?

Учень. У цей період Шевченко написав поеми «Сон», «Кавказ», «Єретик», «І мертвим, і живим,..» та всесвітньо відомий «Заповіт».

Учитель. Росія часів Шевченка була державою темряви, величезним монстром, який душив усе живе й нове, а на руїнах колоній будував тюрми й солдатські казарми, насаджував рабську покору батюшці-царю та кріпосницькій системі, що узаконила невимовно тяжке життя покріпаченого народу.

Твір «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не вУкрайні моє дружнєє посланіє» Тарас Григорович написав 15 грудня 1845 року. Він тематично споріднений з усіма названими вище поемами. Шевченко продовжує роздуми про долю України, її народу, відновлення державності, збереження української мови.

На сьогоднішньому уроці ми будемо й далі вчитися аналізувати поетичний твір.

За один урок опрацювати твір, який я вважаю найважливішим у програмі всієї української літератури, напевно, нам не вдасться, але ми будемо старатися, щоб на наступному уроці виділити час для написання роздуму.

Часто цей твір називають «Послання». Пригадайте, який жанр називають посланням? Хто з письменників звертався до цього жанру?

Учень. Ми вивчали «Послання до єпископів» Івана Вишенського. Послання – це віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї чи декількох осіб. Шевченко звертається своїм посланням до багатьох.

Учитель. Перш ніж аналізувати твір, доцільно розглянути алегоричність його назви. Є дві версії.

- Перша. У Миколи Гоголя є поема «Мертві душі», яку ви будете вивчати пізніше. «Мертвими» Гоголь називає поміщиків. Дехто вважає, що і Шевченко також мертвими називає українських поміщиків-кріпосників. Живі – це інтелігенція, про яку поет говорить найбільше, дає їй досить глибоку, вичерпну характеристику. Ненароджені – то простий народ, «брати незрячі, гречкосії», поневолені, політично пасивні.

- Друга. Послання охоплює минулий («мертвим»), теперішній («живим») і майбутній («ненародженим») часи, а разом – це вічність, що поширюється і на нас з вами.

Зачитайте епіграф до твору. Як ви його розумієте?

Учень. Якщо людина – істота Божа, то її потрібно любити так, як і Бога. Шевченко натякає на панів, які говорять, що вони люблять народ і в той же час «деруть» з нього шкуру.

(Учні виразно читають уривки і колективно аналізують)

Учень. Починається послання зображенням соціального стану України як колонії Росії. Образ України і в наступних частинах залишається провідним.

Учитель. Від чийого імені ведеться розповідь?

Учень. Розповідь веде ліричний герой. У ньому неважко пізнати самого поета.

У початкових рядках йдеться про плин часу. Минають години, дні і роки, а становище українського народу змінилось?

Учень. Становище українського народу залишається таким же нестерпним. І це змушує ліричного героя задуматися над долею його, проаналізувати причини такого критичного стану.

Учитель. Одна з особливостей композиції твору полягає в тому, що автор часто перериває розповідь ліричними відступами у формі авторських реплік, коментарів, вставок, звертань, з яких постає і образ самого поета.

Ліричний герой заявляє про себе одразу, відверто, від імені «Я». Зачитайте рядки, в яких розкривається життєва позиція ліричного героя?

Він схвильований, розгніваний, обурений. Героя турбує загальна байдужість, що запанувала у рідному краю. Ліричний герой різко протиставлений тим, хто глухий до страждань народу.

Учитель. За допомогою яких художніх засобів поет передає занепокоєність ліричного героя?

Учень. Порівнянням («мов окаянний»), гіперболою («І день, і ніч плачу на розпуттях велелюдних»).

Учитель. А також своєрідним повтором-стиком «І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає». (Стик – це стилістична фігура. Особливість якої полягає в тому, що останнє слово рядка або словосполучення повторюється на початку наступного рядка). Завдяки цим засобам перед читачем зримо постає образ ліричного героя – людини надзвичайно чуйної до людського горя.

- Які властиві поміщикам риси виділив у цьому уривку Шевченко?

Учень. Поміщики розбещені, «недолюди», «діти юродиві», «ненаситі». Вони виступають як ворожа сила по відношенню до «люду потомленого», доведеного до відчаю.

Учитель. Зверніть увагу, що у творі не знайдемо окремо взятого образу кріпосника, а це означає, що він визначає спільні риси для всіх поміщиків. У протиставленні кріпосників і народу виражені дві світоглядні позиції, два способи життя.

З великим болем поет говорить про прірву між українськими поміщиками і українським народом, про недолю любої йому України.

- Яку ще злободенну проблему порушує Шевченко в наступному уривку?

Поет порушує проблему схиляння перед Заходом, зокрема перед Німеччиною, де можна, мовляв, навчитись, як вирішити всі важливі питання українського народу.

Учень. Він заперечує пошуки добра, правди, волі «У чужому краю... На чужому полі», стверджуючи, що тільки:

Адже Україна – це рідна, єдина, не схожа на інші прекрасна земля:

Учитель. Я знаю, діти, що було б добре саме після цих слів провести паралель і пов’язати із сьогоденням, але це ми зробимо на наступному уроці, бо і завдання домашнє допоможе нам у цьому.

Учитель. Тон звертання поета до панства постійно змінюється – він то гнівний. Іноді навіть сердечний, коли просить полюбити щирим серцем свою країну, бо царський уряд перетворив її на руїну, а народ на рабів.

Учень. Тут звучить вимогливий заклик схаменутися, по-іншому ставитися до простого народу. Далі чується погроза, бо терпінню людей прийде кінець, і «невчене око» пізнає своїх ворогів.

1. Прочитати і проаналізувати другу половину «Послання», давши усну відповідь на такі запитання:

*Що ж дала закордонна освіта панським дітям?

*Знайдіть в’їдливо-викривальний діалог між ліричним героєм та інтелігенцією. Що хоче поет ним сказати?

*Як ставиться інтелігенція до своєї мови, чи знає історію свого народу?

*А як же змальовані образи ненароджених, тобто простого народу?

* До чого закликає поет у заключній частині твору?

2.Уявіть, у наше розпорядження дали бігборди вздовж дороги Старі Петрівці – Київ, на яких потрібно розмістити слова із «Послання», які здаються вам найбільш актуальними сьогодні. Але вам потрібно пояснити, аргументувати, чому саме ці слова?


	Т И Н Е Й Д Ж Е Р Ы Для тех, кто учится и учит
Главная Мой профиль Выход Вы вошли как Гость \| Группа "Гости" \| RSS
Суббота, 27.04.2024, 05:39:44