Мета: ознайомити восьмикласників з відомостями про вставні слова і словосполучення; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити вставні слова і словосполучення в реченнях та визначати їх стилістичну роль у мовленні, правильно інтонувати речення зі вставними словами та словосполученнями, відрізняти їх від речень з однозвуч­ними словами; розвивати творчі вміння складати речення зі вставними словами та словосполученнями і викорис­товувати їх в усному й писемному мовленні; вихову­вати культуру мовлення, уміння правильно й доречно вживати вставні слова і словосполучення у мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти всебічному розвиткові мовної й мов­леннєвої особистості восьмикласників.

Правопис: розділові знаки в реченнях зі вставними словами і сло­восполученнями.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння прислів'їв і приказок.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень зі встав­ними словами і словосполученнями для передачі став­лення до адресата, дотримання правильної інтонації у висловлюваннях зі вставними словами і словосполу­ченнями.

Текст (риторичний аспект): використання морфологічних і синтак­сичних засобів привернення уваги слухачів та вираження особистого ставлення до висловлюваного.

Міжпредметні зв'язки: використання вставних слів і словосполучень для зв'язку частин наукового тексту.

Тип уроку:    урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми й мети уроку

III. Розвиток пошукової пізнавальної діяльності восьмикласників

Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитати текст. Довести його стильову належність. Дібрати за­головок у формі словосполучення. Визначити вставні слова. По­міркувати, яку роль вони відіграють у реченнях. Кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так, мабуть, нам від Бога дано. Було заборонено слово, письмо, щепили до на­шої культури те, що їй зроду-віку невластиве. Але нація збереглася, безперечно, завдяки тому півмільйонному пісенному вінку, котрим була заквітчана Україна, єдина держава у світі, що має таку багату пісенну спадщину. На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не пере­велися серед нас.

Повірте, головне — це внутрішній світ людини, ось про нього і має писати література. Не описувати фізичні дії, а, можливо, душевні про­яви, переживання, думки, навіть щось більше, але то вже, напевно, на­лежить Богові. Отже, немає сірих непомітних людей, кожен має свою душу. У кожній душі — свій чутливий світ.

А український живопис! На щастя, збереглися в ньому національні мотиви, що підносять його над буденністю життя. Здається, а що тут тако­го — небо звичайне, дерева звичайні, садок звичайний. А щось таки бере за душу, судомить м'язи, заставляє надовго зупинитися перед полотном.

Отже, на такому трепетному і щемному почутті й виховується осо­бистість. Дивна річ, що саме так народжується мудрість, щирість, ніж­ність — усе те, на чому стоїть сей світ (3 журналу).

► Дібрати синоніми до виділених слів.

► Пояснити правопис слів зроду-віку, щось-таш. Навести власні приклади на подану орфограму.

► Переказати текст, доповнюючи його власними міркуваннями про внутрішній світ людини та народження мудрості, щирості, ніж­ності. При переказуванні використати вставні слова.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу

Коментар учителя. Вставними називаються слова, словосполучен­ня або речення, граматично не зв'язані з членами речення. За допо­могою вставних слів мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. Вони вимовляються з особливою інтонацією, яка полягає в пониженні голосу і більш швидкому проказуванні цих слів, слово­сполучень, речень порівняно з рештою слів речення. Вставні слова, словосполучення і речення не є членами речення: На щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла (Ю. Збанацький).

Вставні слова і сполучення слів

На радість, на щастя, на жаль, як на біду, як на­вмисне, на сором, дивна річ та ін.

Як водиться, як завжди, було, бувало та ін.

По-перше, по-друге, на­решті, зрештою, інакше кажучи, наприклад, проте, однак, навпаки, отже, та­ким чином, значить, вихо­дить та ін._

Словом, правду кажучи, сказати правду, признати­ся по правді, ніде правди діти, грубо висловлюю­чись та ін.

З погляду, на думку, за по­відомленням, як кажуть, каже, мовляв, як відомо, як указано, по-твоєму, по-моєму, по-вашому та ін.

Знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте

Приклади

Шкода, ми втрачає­мо прекрасного солдата (В. Собко)

Отак, бува, німі вітри ячать, гойдаючи небес яс­ну колиску (А. Малишко)

Ніжність, наприклад, описати математично не можна (В. Собко)

Хоч, правду кажучи, юнак у душі не вважав спів за професію (І. Ле)

На його думку, ситуація набуває загрозливого ха­рактеру (Ю. Бедзик)

А завтра ж у мене, зна­єш, важливі справи в місті (П. Жур)

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Лінгвістичне дослідження

► Прочитати речення й виділити в них слова, що виражають став­лення мовця до висловленої думки. Які відтінки думок та почут­тів вони виражають?

1. Напевне, день і ніч дивився б кіно (Ю. Збанацький). 2. Мину­ло, по суті, зовсім небагато часу, і людина здобула крила, піднялася в повітря, перетнула океани (О. Гончар). 3. Відомо, що розвитку твор­чих здібностей, безумовно, сприяють різні умови (В. Некеліс). 4. І ти завжди, я сподіваюся, будеш чесною людиною, якій можна довірити найважливішу таємницю (О. Донченко). 5. Ти, мабуть, у світі нічого не боїшся (Марко Вовчок). 5. І якщо він хизується, що йому, мов­ляв, байдуже, то кривить душею, маскує невгасимий внутрішній біль (Ю. ЗбанацькийЇ). 6. Художня кінематографія існує, як відомо, на базі літератури, кінодраматургії, отже, висока якість фільмів обумовлюєть­ся передусім творчою повноцінністю сценаріїв (О. Довженко). 7. Піс­ня, здавалося, бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський). 8. Кажуть, дні на полі — хліб у коморі (Нар. творчість).

► Зробити синтаксичний розбір сьомого речення.

► Дібрати кілька прислів'їв і приказок зі вставними словами або словосполученнями. Визначити їх роль у реченнях. Коментар учителя. Увага! Вставні слова відіграють важливу роль

у системі інших засобів структури тексту: повторів, інтонації, по­рядку слів, часток, вигуків, синонімів, що виражають різні модальні значення речення (тексту). Як і вставні слова, виділяються комами й слова так і ні, а також вигуки. Однак вони можуть уживатися і як самостійні речення.

Учитель звертає увагу школярів на наступні речення.

1. Гей, над дорогою стоїть верба, дзвінкі дощові струни ловить (П. Тичина). 2. Чи є в світі така сила, щоб змагатись з нами сміла? (Нар. творчість). 3. Ні, з долі глузувати не годиться (Леся Українка). 4. Ой, як хочеться учитись (П. Тичина).

Творче завдання з прийомом взаємоперевірки

► Скласти чотири пари речень, щоб в одних слова кажуть, чуєте, виходить, здавалося були вставними, а в інших ці самі слова ви­ступали в ролі членів речення.

Зразок. Треба, виходить, іти на додаткове заняття з алгебри. — З класу виходить гарна дівчина.

► Здійснити взаємоперевірку виконаного завдання.

Колективна робота з текстом

► Прочитати текст мовчки. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок. Порівняти його із заголовками, дібраними одноклас­никами. Визначити кращий і записати його.

Дослідження впливу невагомості, безперечно, дадуть чимало но­вого науці. Для вчених важливо, наприклад, знати, як працюватиме людське серце після того, як космонавт довгий час перебував у не­вагомості, а потім на кораблі спускається на планету. Це допоможе згодом виробити спеціальні препарати, що регулюють роботу серця. Скажімо, космонавт знає, що завтра йому треба приземлитися. От­же, з невагомості він одразу потрапить в умови перевантажень. Його організм устиг відвикнути від ваги, і можуть статися серйозні усклад­нення. Тому заздалегідь перед посадкою він прийме такий препарат, і серце буде готове до перевантажень (К. Земляк).

► Визначити, які вставні слова виражають ознаку наукового стилю. Назвати вставні слова, що вказують на порядок думок, їх зв'язок.

► З'ясувати орфограми у слові приземлитися. Дібрати до нього спільнокореневі слова. Скласти з ними 2—3 речення, використовуючи вставні слова.

Робота з деформованим висловлюванням

► Відновити деформований зміст висловлювання, уставивши в нього найбільш вдалі вставні конструкції з дужок. Пояснити свій вибір. Учених дуже цікавить, чому немає гранітної оболонки на дні океа­нів. (Може, можливо, мабуть) вона була розірвана у ті часи, коли ве­личезний праматерик, з якого утворилися всі сучасні материки, роз­повзався по поверхні Землі?

А (може, можливо, мабуть), (як уважають деякі дослідники, на дум­ку деяких дослідників, як думають деякі дослідники, як здається дея­ким дослідникам), якимсь небесним тілом, силами тяжіння від Землі було відірвано чималий шмат її поверхні й з нього утворився супутник Землі Місяць? (Може, можливо, мабуть), були й інші якісь причини. (Та так чи інакше, інакше кажучи, іншими словами), гранітної обо­лонки на дні океанів немає. Тут лежать базальти (За В. Уткіним).

► З'ясувати лексичне значення виділеного слова, використовуючи тлумачний словник (базальт — вулканічна гірська порода щільної або дрібнозернистої будови переважно темного кольору).

► Із другого речення виписати словосполучення і зробити їх син­таксичний розбір.

VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Що таке вставні слова?

2. Назвати групи вставних слів і сполучень слів за значенням?

3. Чи є членами речення вставні слова і сполучення слів?

4. Навести приклади пар речень, де в одному б вставне слово було членом речення, а в іншому — вставним словом.

5. Які інтонаційні особливості мають речення зі вставними словами? Навести приклади.

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

1. Дібрати з підручника хімії, фізики, геометрії або алгебри текст зі вставними словами і словосполученнями. Визначити, що вони виражають.

2. Скласти зв'язне висловлювання зі вставними словами та слово­сполученнями, що виражають:

варіант 1 — упевненість чи невпевненість, співчуття; варіант 2 — можливість чи неможливість, висновок; варіант 3 — радість чи сум, джерело повідомлення. Схарактеризувати, якого значення надають тексту вжиті вставні слова та словосполучення.