Мета: актуалізувати знання п'ятикласників про мовлення, види мовленнєвої діяльності, мету спілкування, адресат мовлен­ня, мовлення монологічне й діалогічне, усне й писемне; ознайомити учнів з основними правилами спілкування; удосконалити вміння розрізняти такі поняття, як мовлен­ня, види мовленнєвої діяльності, монолог і діалог, адре­сат мовлення, усну та письмову, монологічну та діалогічну форми мовлення; розвивати вміння будувати висловлю­вання з урахуванням адресата мовлення, дотримуватись правил спілкування; розвивати культуру мовленнєвого спілкування п'ятикласників.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів у процесі виконання практичних завдань

Ознайомлення п'ятикласників зі структурою спілкування

► На основі опрацьованої схеми зробити висновок: від чого залежать наші висловлювання? (Висловлювання залежать від того, де відбува­ється процес спілкування, з ким і з якою метою...)

Визначення рівня усвідомлення теоретичного матеріалу

► Згрупувати слова і сполучення слів у дві колонки: а) ті, що вказують на неофіційні (побутові) стосунки; б) ті, що вказують на офіційність процесу спілкування.

Удома; на роботі; у школі на уроці; у школі на перерві; під час екс­курсії в музеї; на прогулянці; у магазині; у поліклініці; у громадському транспорті; у бібліотеці; в гостях у друга; на класних зборах.

► З'ясувати значення слів спілкування, повідомлення, вплив. (Спілку­вання — обмін інформацією (думками, враженнями) за допомогою мовних засобів. Повідомлення — те, що сповіщається комусь в усній чи письмовій формі. Вплив — дія, яку певна особа виявляє стосовно іншої особи).

► Записати сполучення слів у такій послідовності: а) сполучення слів, що виражають процес спілкування; б) процес повідомлення; в) про­цес впливу.

Відповідати на уроці української мови; вітатися з друзями; робити зауваження однокласнику; ділитися літніми враженнями з однокласни­ками; робити повідомлення на занятті мовного гуртка; пояснювати за­дачу товаришу по парті; запрошувати друзів у похід; розповідати казку молодшому братові.

Визначення диференційних ознак видів мовленнєвої діяльності

► Указати на вид мовленнєвої діяльності (говоріння, слухання, читан­ня, письмо), скориставшись поданими характеристиками:

1) почерк, зв'язно, зміст висловлювання, писемне мовлення, писати зі скороченнями, записувати, рукопис;

2) голос, мовлення, слово, виступ, план мовлення, зміст висловлю­вання, думка;

3) читати мовчки, читати вголос, підкреслювати, робити виписки, кон­спект, зміст висловлювання;

4) слухати, зміст висловлювання, запам'ятовувати, співрозмовник, зна­чення, зміст.

Коментар учителя. Мовлення передбачає не лише вміння говорити (усне мовлення) і писати (писемне мовлення), але й слухати (сприймати усне мовлення) і читати (сприймати писемне мовлення). Зверніть увагу! У характеристиці всіх видів мовленнєвої діяльності — говоріння, слухан­ня, читання, письма — спільним є зміст висловлювання, який потрібно донести до співрозмовника (у процесі говоріння, письма) або зрозуміти з чужого висловлювання (у процесі слухання, читання).

Вибірково-розподільний диктант (робота за варіантами)

► Вибрати й виписати тільки ті сполучення слів, які характеризують: 1) процес читання; 2) процес письма.

Читати мовчки, записувати думку, складати план мовлення, розумі­ти зміст висловлювання, писати грамотно, читати швидко, оформлю­вати думки логічно, послідовно, робити виписки, вести конспект, пи­сати охайно.

► Яка різниця між говорінням і письмом? Свою відповідь обґрунту­вати.

► Які види мовленнєвої діяльності належать до усної форми мовлення, які — до письмової. Заповнити таблицю.

Завдання на зіставлення

► Визначити, якими видами читання (вивчаюче, ознайомче) ви будете користуватися у поданих ситуаціях.

1. Ви отримали газету і знайомитесь з її змістом.

2. Ви придбали три різні газети, уважно прочитали одну, інші — лише проглядаєте.

3. Ви готуєте цікаве повідомлення і шукаєте в книжках потрібний ма­теріал.

► Подумати і дати відповіді на питання: 1) Що значить добре читати? 2) Що значить уміти читати? 3) За яких умов читання є засобом піз­нання світу?

► Розіграти діалог з товаришем по парті: поцікавитись, чи любить він читати; які книжки читає; як читає; скільки часу відводить щодня на читання літератури. Дати поради однокласнику, як навчитися ро­зуміти зміст висловлювання. Під час складання діалогу ознайоми­тись з основними правилами спілкування.

Основні правила спілкування

► 1. Прагніть до того, щоб спілкування з вами було приємним і корис­ним.

2. Будьте ввічливими і доброзичливими у спілкуванні. Уважно слухай­те співрозмовника.

3. Говоріть про те, що може бути цікавим для адресата ваших вислов­лювань. Ураховуйте вік, характер, інтереси співрозмовника.

4. Поважайте і намагайтеся зрозуміти переконання співрозмовника. Не перебивайте його.

5. Не вживайте грубих слів. Не говоріть надто голосно.

IV. Виконання ситуативних завдань

1. Уявіть ситуацію: ви прийшли до бібліотеки. Схарактеризуйте умови спілкування: назвіть учасників спілкування (адресата й адресанта), форму мовлення (усна чи письмова), вид мовлення (діалог чи моно­лог), умови спілкування (офіційна чи неофіційна обстановка).

2. Уявіть ситуацію: ви завітали до фотосалону. Складіть й розіграйте діа­лог з товаришем по парті, використавши подані тематичні слова Сфотографуватися на пам'ять. Кольорові фотографії. Чорно-біле

зображення. Фотографії на документи. Розміри: три на чотири, шість на дев'ять, дев'ять на дванадцять. Сфотографуватися всім класом. Фо­тоальбом. Термінова фотографія. Якісне зображення. Одна (дві, три, чотири) фотокартка.

V. Узагальнення зробленого на уроці

Учням пропонується дати відповідь на питання: Що, на вашу думку, легше — слухати, читати, говорити чи писати?

VI. Домашнє завдання

1. Скласти висловлювання за поданим початком. У неділю перший ка­нал українського телебачення транслюватиме ... . Схарактеризувати мовленнєву ситуацію.

2. Уявити, що ви хочете зацікавити свого друга новою книжкою. Яким буде ваше висловлювання? Яку форму мовлення ви оберете?