пояснити особливості створення газетної замітки як жанру; на основі здобутих учнями текстологічних знань формувати загальні текстотворчі вміння; уточнювати і збагачувати словниковий запас учнів, розвивати культуру усного і писемного мовлення.

                                                          ХІД УРОКУ:

І.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ.

Бесіда з учнями.

Звідки ви можете дізнатися про події міжнародного життя, життя власної держави, про новини в різних галузях суспільного життя?

Які засоби інформації ви знаєте? Яке місце серед них належить пресі?

Назвіть відомі вам українські газети і журнали, Чому їх називають періодичними виданнями?

Які зарубіжні газети та журнали ви знаєте?

Як оформлюється газета?

ІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1.Слово вчителя.

Газети і журнали, радіо й телебачення є основними джерелами інформації для сучасної лю-дини. З періодики ми дізнаємося про новини в усіх галузях суспільного життя, про події міжна-родного життя, життя власної держави.  Наука про засоби масової інформації зветься журналістикою.

Газета – періодичне друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні

матеріали.

Щодо назви слова "газета” існує два пояснення:

перс. gaza – скарб, царська казна, слово в Італії стало вживатись як gazetta – дрібна срібна монета. Коли 1563 року у Венеції з» явилися перші газети, за них брали платню –

цю дрібну монету;

від італ. gazza – сорока. Перші газети взяли собі за емблему сороку – символ поширення

новин.

Журнал – від фр.jour – день, те, що сталося за день.

2.Виконання вправи 182.

3.Словникова робота.

*Дібрати українські відповідники до іншомовних слів, записаних на дошці:

Жанр (різновид), інформація (повідомлення), факт (подія), актуальність (злободенність),

оперативність (своєчасність), конкретність (точність).

             4.Пояснення вчителя.

Замітка – це газетний жанр, який стисло, виразно й оперативно повідомляє про конкретні

факти, події та явища. Проте уваги періодичної преси вартий не кожний факт, а лише такий,

що становить інтерес для громадськості. Отже, замітка обов’язково має бути актуальною.

Мета замітки –поінформувати, тобто повідомити, дати чітке уявлення про те, що сталося,

де сталося і коли. Тому зміст замітки зазвичай відповідає на такі питання: що? де? коли

відбулося? Обсяг тексту замітки – від десяти до ста рядків.

         5.Виконання вправи 183 ( І ).

 6.Прослухати замітку. Визначити її тему й головну думку. На які три питання відпою                              відає замітка? З’ясуйте, який тип мовлення покладено в основу тексту замітки.

Герої казок – експонати виставки

Хто не пам’ятає з дитинства хвацького пана Коцького, тендітну Дюймовочку, безрозмірну Рукавичку? Усі ці казкові персонажі отримали нове життя на виставці м’яких  іграшок у Києві, на Кловському узвозі, 8,  у науково- методичному центрі Міністерства освіти і науки України. Чимало експонатів виставки, що відкрилася 15 листопада, сприймаються відвідувачами як справжні міні-шедеври.

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕКСТОМ ЗАМІТКИ.

1.Усне складання тексту замітки для шкільної (класної) стінгазети на одну із тем:

1)Наша допомога дитячому притулку (пансіонату для перестарілих, районній бібліотеці).

2)Екскурсія до музею.                                                

3)Відвідання виставки( театру, цирку).

4)Упорядкування шкільного стадіону ( музею, вестибюлю).

5)Наш улюблений гурток.

*Опрацювання рекомендацій на стор 279.

2.Самостійна робота над заміткою на чернетці.

3.Прослухування та обговорення кількох заміток. Добір заголовків до заміток.

4.Самостійне редагування учнями текстів заміток. Переписування удосконалених

текстів до зошитів.

ІV.  ПІДСУМОК УРОКУ.

V.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Вправа 185.