Мета: повторити й поглибити знання учнів про значущі частини слова, сприяти зміцненню навичок їх виділення; формува­ти загальнопізнавальні вміння знаходити значущі частини слова, визначати їх роль у словах; розвивати творчі вміння використання значущих частин слова у створенні нових слів та їх форм; за допомогою мовленнєво-комунікатив­ного дидактичного матеріалу звернути увагу дітей на красу й багатство осінньої пори року.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів (у тому числі й власне укра­їнських), фразеологізмів, прислів'їв, крилатих висловів.

Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слово­вживання.

Тип уроку:     урок повторення з елементами поглиблення.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо вивчення розділу «Будова слова. Орфографія». Ознайомлення учнів зі структурою розділу.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні...

В. Сосюра

Усі уроки української мови в 5 класі

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Робота над зв'язним висловлюванням

► Прочитати вірш. Поділитися, які почуття він викликав у вас? Пояс­нити зміст речення Скупе останнє осені тепло.

БАБИНЕ ЛІТО

У днів осінніх є своє тепло,

Так схоже на останнє одкровення,

На сплеск гарячий пізнього натхнення,

Що в зиму пізнім маком розцвіло

Скупе останнє осені тепло.

Та вдячний я за скупість цю ласкаву,

За свист пташок і золоту заграву,

За клин журливий над моїм селом.

І щедро я готовий заплатить

За кожен день з печальних днів осінніх,

За кожну мить прощального горіння,

За павутинки ненадійну мить.

Та чим платить, чим мені платить,

Коли тепла осіннього скупого,

Коли тепла такого дорогого

Лиш вистача, щоб листя золотить.

(Т. Нікітін)

► Виписати спільнокореневі слова. Виділити в них основу й закінчен­ня. Яку роль відіграє закінчення в тексті?

Коментар учителя. В українській мові всі слова складаються із морфем, що мають важливе значення для побудови різних висловлювань будь-якої людини. Корінь, префікс, суфікс, закінчення — значущі частини слова.

V. Виконання системи завдань на повторення з елементами поглиблення

Розподільний диктант

► Прослухати. Розподілити слова у два стовпчики: а) з нульовим за­кінченням; б) з префіксами.

Вересень, прогностик, осінній, свято, пролісок, вихід, листок, холод, зозуля, прекрасний, зробив, гладіолус, дикий, урожай, зв'язати, снопи.

► Пояснити значення виділених слів. Скласти з ними речення.

► Зробити фонетичний розбір слова свято.

Робота з текстом

► Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Що нового ви ді­зналися? Чи святкують описані свята сучасні українці?

СВЯТО ПЕРШОГО Й ОСТАННЬОГО СНОПА

Свято Першого Снопа проводиться в той урочистий для села день, коли в поле виїжджають комбайни косити пшеницю. Школярі в цей день прокидаються рано — о четвертій годині — за давнім народним звичаєм треба бути в полі до сходу сонця. Учні збирають колоски, допомагають возити зерно від комбайнів. Увечері приносять прикрашений квітами сніп у школу і ставлять на видному місці.

Особливо радісне для дітей Свято Останнього Снопа, яке відзнача­ється в останній день збирання зернових культур. Школярі приходять до комбайнових агрегатів перед сходом сонця, зв'язують сніп, прикра­шають його квітами і яблуками — сніп символізує достаток,— і після того, як комбайнер закінчує збирання, підносять йому сніп і дарунок — вишите на шовковому полотні пшеничне колосся, а також книгу з дар­чим написом. Комбайнер з вдячністю приймає дарунок, відокремлює від снопа кілька десятків колосків і передає дітям. Усі ланки приносять ці колоски в школу, з них зв'язується сніп, діти прикрашають його кві­тами і яблуками, ставлять на стіл, вкритий зеленою скатертиною. Сніп цей накривається шовковим покривалом, яке знімається в урочистий день — на свято урожаю (За В. Сухомлинським).

► У виділених словах визначити префікс, корінь, суфікс, закінчення й основу. Пояснити значення кожної частини слова. Яка значуща частина слова не входить до основи слова?

Конструювання монологічного висловлювання

► Уявити ситуацію, що шестеро дітей (хлопчики і дівчатка) в осінньому парку, де опадає різнокольорове листя, займаються різними справа­ми: розмовляють, збирають гербарій, розглядають вересневий парк тощо. Скласти невеличку розповідь про відпочинок школярів у ве­ресневому парку, використовуючи речення з однорідними членами. У пригоді стануть словосполучення з довідки.

Довідка: чудова природа, осінній місяць, прекрасний вересень, різ­нокольорове листя, блакитне небо, відпочинок у парку, гарна погода, гербарій із листя, осінній килим, ласкаве сонечко, яскравий колір, ве­селий гомін дітвори, вершечки дерев.

► Виписати зі складеної розповіді слова з префіксами і суфіксами.

Моделювання нових слів

► Від поданих слів за допомогою суфіксів і префіксів утворити нові слова. Виділити основу і закінчення.

Товариш, грати, горіти, брат, ткач, козак, синій, молодь, кравець, птах, боягуз, убогий, садівник, біг, усміх, пух.

► З'ясувати лексичне значення виділених слів. У разі потреби скорис­татися тлумачним словником.

VI. Систематизація й узагальнення знань

1. Для чого служать префікси і суфікси у словах? Навести приклади.

2. Як визначити корінь у слові?

3. Чи змінюється лексичне значення слова зі зміною префікса, суфік­са, закінчення? Пояснити.

4. Які значущі частини слова входять в основу?

5. Як розібрати слово за будовою?

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

Скласти діалог із товаришем на тему «Значущі частини слова та їх роль у висловлюваннях людей».