Мета: вдосконалювати вміння учнів писати твори-роздуми на запропоновану тематику, яка охоплює знання учнів змісту вже вивчених програмових творів ху­дожньої літератури (І. Котляревського «Енеїди», «Наталка Полтавка»; Г. Квітки-Основ'яненка «Ма­руся», «Конотопська відьма»); розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, уміння грамотно виклада­ти в письмовій формі власні думки, мотивувати свої судження, наводити переконливі аргументи, робити висновки; виховувати повагу до митців слова; при­щеплювати працелюбність, сумлінне ставлення до творчої діяльності, інтерес до її наслідків.

Тип уроку:    застосування знань і вмінь.

Обладнання: портрети І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, бібліотечка-виставка, фотоілюстрації до творів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Міні-круглий стіл. Обговорення питань

• Якими творами художньої літератури ви захоплюєтеся? Від­повідь умотивуйте.

• Що спонукає людину писати і в результаті цього отримувати насолоду?

• У чому цінність того чи іншого учнівського твору-роздуму?

• Що необхідно враховувати під час підготовки до письмової роботи?

• Чому так важливо грамотно викладати власні думки, спо­стереження, своє бачення на подію, проблему, вчинки героїв тощо?

• Який твір, на ваш погляд, буде цікавим і актуальним?

III. Емоційна готовність учнів перед виконанням творчої роботи

«Мікрофон»: я бажаю всім...

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Жити — значить працювати. Праця є життя людини Вольтер

Дитина навчиться складати твір тільки в тому разі, коли кожне слово — як готова цеглина, якій заздалегідь приготовлене місце В. Сухомлинський

1. Робота «Творча майстерня учня» (розповідь учителя)

Твір — це оригінальний зв'язний текст, самостійно складений в усній чи письмовій формі за певною темою. Він надає широкі можливості для самостійного творчого виявлення зв'язного мов­лення школяра, але одночасно й можливість обійти прогалини у своїх знаннях з орфографії та пунктуації.

Робота над твором, тобто вироблення навичок самостійно, у зв'язній формі, логічній послідовності викладати думки за пев­ною темою, передбачає оволодіння такими вміннями:

• розкривати тему й основну думку;

• збирати й систематизувати матеріал, що забезпечує опти­мально можливу якість твору за змістом і формою, розвиває творчу активність учнів, готує їх до складання анотацій, ре­фератів тощо. Збір, відбір і систематизація матеріалу безпо­середньо пов'язані з умінням спостерігати навколишню дій­сність, розкривати зміст картини, працювати за книгою та довідковою літературою;

• будувати твори в певній композиційній формі з урахуванням типів і стилів мовлення, способів викладання думок;

• правильно, ясно, виразно висловлювати свої думки;

• вдосконалювати написане: перший (чорновий) варіант твору, як правило, за якістю не найкращий, він не розкриває потен­ційних можливостей учня; цей варіант учні редагують, часом перебудовують композицію, усувають зайве, додають потрібне, виправляють неточності й помилки.

2. Особливості написання твору-роздуму

Написання твору-роздуму вимагає вміння спостерігати, аналі­зувати, порівнювати, аргументувати, робити відповідні висновки. До того ж твір-роздум, як і будь який інший твір, має свої пра­вила, закони, внутрішню логіку, мовностилістичне оформлення й таку структуру:

• теза — основне твердження, чітко сформульована думка;

• докази, аргументи, що її підтверджують;

• висновок, що випливає з доказів (узагальнення). Усі частини тексту взаємопов'язані.

В основі роздуму лежать причинно-наслідкові зв'язки.

Основна частина твору — це безпосереднє розкриття теми. Не слід забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення учня повинна розвиватися від кон­кретної деталі до узагальнення або навпаки — від загального до конкретного.

Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не слід скорочувати основну частину, бо тоді розкриття теми твору не буде достатнім.

3. Перелік тем, запропонованих для написання контрольного твору-роздуму

• «Енеїда» І. Котляревського — відтворення сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини».

• «Наталка — ідеал для сучасної дівчини?» (за твором І. Кот­ляревського «Наталка Полтавка»).

• «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка — це Малоросія з її поетич­ною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями».

• «Найпряміше, найблагородніше моє прагнення — показати, від чого у нас зло» (за твором Г. Квітки-Основ'яненко «Ко­нотопська відьма» ).

• «Життя без любові — не життя, а існування» (за творами поетів-романтиків).

4. Написання учнями твору

Зразок творчої роботи за темою

«Наталка — ідеал для сучасної дівчини?»

(за твором І. Котляревського «Наталка Полтавка»)

Золото — не дівка! І. Котляревський

Якою повинна бути сучасна дівчина? Привабливою, працьо­витою, вихованою, розумною, щирою душею — ідеальною.

Героїня твору І. Котляревського «Наталка Полтавка» є уособ­ленням найкращих рис дівчат, стала ідеалом національного ха­рактеру, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і бага­тий духовний світ.

Перед нами — проста українська дівчина — трудівниця, яка жила на початку ХІХ ст. Наталка — добра, ввічлива та чесна дівчина. «Золото — не дівка! — кажуть про неї.— Окрім того що красива, розсудлива, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою... яка трудяща, себе і матір на світі держить».

Чим це не ідеал для сучасної дівчини?

Для неї, як для справжньої дівчини-українки, найбільше ба­гатство — чесне ім'я. Коли Тетерваковський залицявся до неї, вона з гідністю відповідала: «Знайся кінь з конем, а віл з волом». Хоч возний і пан, але вона не хоче мати багатства без любові, для неї щастя — життя з коханим. «Бідність і багатство — єсть то Божа воля, з милим їх ділити — єсть щаслива доля»,— ви­словлюється героїня.

Ніжна і щиро сором'язлива, вона впевнена в собі, це допомагає їй не занепасти духом при злиденному житті. Я захоплююсь не­звичайною рішучістю і стійкістю героїні в боротьбі за своє щастя, коли доля зводить її з коханим Петром. Наталку не лякає люд­ський осуд, вона залишається з людиною, яку кохає понад усе.

Героїня ще не одне покоління читачів буде вчити доброчин­ності й непорушної відданості найвищим почуттям. Вона являє собою впевнення споконвічного жіночого ідеалу моїх співвітчиз­ників, що ґрунтувався на святинях народної моралі.

Минали десятиріччя, змінювався суспільний устрій життя, додавав нові риси до соціального обличчя жінки, проте в найіс­тотнішому цей ідеал залишався без змін. Нам близький і доро­гий образ жінки, багатої духовно, чесної, працьовитої і сердеч­ної. З плином часу такі ідеали не старіють, бо вони — загально­людські і вічні, актуальні для будь-якої епохи.

Саме такою має бути любляча дитина, сповнена глибокої по­ваги до батьків. Саме такою має бути жінка: порядною, працьо­витою, розумною. Саме такою має бути наречена: щиро любля­чою, вірною, ладною з гідністю відстояти своє кохання. Всі ці моральні якості втілив у своїй героїні І. Котляревський, подавши їх у сукупності з рисами чарівної зовнішньої краси Наталки — ще однією характеристикою народного ідеалу для сучасних укра­їнських дівчат.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання