Тема : Звук [ж ], буква ж . Жниварські пісні.

Мета :  Ознайомити учнів з буквою ж, її звуковим значенням. Вчити читати склади, слова і речення з новою буквою. Розвивати зв’язне мовлення, уміння працювати в гру пах, збагачувати словниковий запас.

Удосконалювати навички інтонаційного та виразного читання . Виховувати повагу до народної творчості, почуття дружби, працелюбності  , бережливе ставлення до  хліба.

Обладнання:   картки для  читання , ілюстрації на тему « Жнива», демонстраційний матеріал, «колосочки» із записаними на них прислів’ями, сніп жита.

Хід уроку

І. Організація дітей   до роботи

Звучить запис сюрчання коників у житі  та спів жайворонка.

Вчитель:  Ясне сонечко теплим   промінням

Зігріває луги і поля.

Літо… Коники , жайвір у житі…

Це моя  українська земля.

Наш урок сьогодні ми проведемо у кабінеті народознавства. І це не випадково! Уявімо, що живемо ми не у галасливому місті, а в українському селі. Повірити у це нам допоможуть атрибути музею: хата, тин, криниця. Здавна український народ любив робити  усе дружно, не поодинці , а  гуртом. Гуртом співали, гуртом працювали. Отож, і ми сьогодні з вами попрацюємо не поодинці, а дружно об’єднавшись у  групи. І будемо творити диво.  Груп у нас 4, відповідно до пір року : осінь, зима, весна, літо.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель:    - А яке диво ми створюємо на уроці читання?

- Для чого вивчати нові букви?

- Що для цього потрібно?

- Отож, девізом нашого уроку будуть слова :

« Якщо уважно будеш працювати ,

То швидко зможеш все запам’ятати!»

ІІІ.  Оголошення теми уроку

Вчитель:  Сьогодні ми вивчимо нову букву, навчимося читати з нею слова і речення.

IV. Опрацювання нового матеріалу

. Вчитель:   - На які групи поділяються звуки української мови?

- При  вимові яких звуків повітря проходить вільно?

- При вимові яких звуків повітря потрапляє на перешкоди?

- Як поділяються звуки за участю голосу і шуму?

- Чим позначаються звуки на письмі?

- А щоб дізнатися, яку букву ми будемо вивчати, пограймо гру

 « Впіймай звук!»

Жовте жито жук жував

І з Женею жартував.

Жартом – жартом  і у Жені

Жовтий жук живе у жмені.

- То який звук зустрічається найчастіше?

-  Він голосний чи приголосний?  Доведіть це, користуючись словами : Я вважаю, що…,  Тому, що…, Отже…  .

-  Учень : Я вважаю, що звук [ж ]   - приголосний. Тому що  при його вимові повітря потрапляє на перешкоду ( зуби). Отже, цей звук приголосний.

Вчитель: Який звук [ж ]   за участю  голосу і шуму?

Учень: При вимові звука [ж ]   ми чуємо і голос і шум, отже звук [ж ]   дзвінкий.

Вчитель: Наведіть приклади інших дзвінких звуків.

Висновок : Звук [ж ]   - приголосний , дзвінкий.

Вчитель: А на письмі цей звук позначається буквою»Ж» , яка у касі букв знаходиться  перед буквою З.

Буква Ж   дуже цікава:

Ніжки зліва, ніжки  справа.

Буква Ж ще й розмовляє,

Бо у «книжці проживає.»

3. Читання складів і слів ланцюжком у групах.

І гр.. « Осінь» - прямі склади : жа, жо, жу, же, жи , жі.

ІІ гр.. « Зима» - обернені склади : аж, ож, уж , еж, иж, іж.

ІІІ  гр.. « Весна» - злиття : жна, жно , жну, жне, жни, жні.

ІVгр. « Літо» - слова : вуж, ніж, жаба, діжка.

Назвати тільки односкладові слова.

4.Робота з підручником на с. 102.

1) Прочитати  слова з променеподібної таблиці.

2) Чітко читати за зразком вчителя і вимовляти звук [ж ]   у середині слова.

5.  Робота в групах.

Серед слів, які записані на картках, учні вибирають лише ті, щоо вказує їм вчитель:

І група : слова, у яких буква  Ж на початку слова: жабка, жолудь, женчик, жовтень, жатка.

ІІ група: слова, у яких буква  Ж  в середині слова : ожина, їжак, книжка, діжка.

ІІІ група: слова , у яких    буква Ж в кінці слова : ніж, вуж, корж, морж.

IV група :  слова, у яких є 2 букви Ж : узбережжя, збіжжя, підніжжя, роздоріжжя.

1.    Гра « Віднови слово»

Вітерець – пустунець

В поле залетів,

Букви переплутав,

Чудасії натворив.

У кожної групи на парті лежить велика буква. Діти прикріплюють букви  на дошці і читають слово : ЖИТО.

Вчитель: Що таке жито?

Які слова могли б продовжити ряд, що починається словом «жито»?

Учні:  Жито, колоски, хліб, сніп.

Вчитель: Розгляньте малюнок жита. Де воно росте? А як потрапляє на поле?

1.    Інформаційна хвилинка

 І група «Осінь» - Восени жито  сіють у зорану землю. 1 учень інформує, а «художники»  групи прикріплюють  малюнки :  трактор оре землю, сівалки сіють , зійшла озимина.

ІІ  група «Весна» - Сніг вкриває поля. Він зігріває жито, напуває його, захищає від морозу і вітрів. « Художники « прикріплюють малюнки зимового поля.

ІІІ група «Весна» - Сонечко зігріває землю, жито гарно росте.» Художники прикріплюють малюнки  весняного поля.

ІV  група « Літо» - Влітку жито росте , колоситься, достигає. Настає пора жито жати. « Художники» прикріплюють ілюстрації   «жнива»

Вчитель:  Кожна група гарно проінформувала нас про те, який довгий шлях проходить жито від зернинки до повного колоса, щоб він сьогодні був на нашому столі. Отож, настає пора збирати урожай.

Фізкультхвилинка ( Діти співають пісню про жнива та імітують дії женчиків із саморобними маленькими серпами)

В небі сонечко ясне,

В полі жито золоте.

Зранку, зранку на зорі

В поле йдуть вже косарі.

Зранку, зранку ти не спи,

А серпа в руки бери,

Будем жати і косити ,

А вже потім молотити.

Будем жати і косити,

А вже потім молотити.

V. Закріплення   звукового значення букви Ж  Читання жниварських пісень

Вчитель: 1. Український народ дружно працював, збираючи хліб. Жінки з серпами , чоловіки з косами. Працювали дружно, радісно, а допомагала їм у цьому пісня. Та не проста , а жниварська. А які ще пісні ви знаєте?  Коли їх співають?

2.Робота над текстом пісень.

1.    Виразне читання вчителем.

2.    Бесіда за змістом:

 - Хто жав жито?

- Чим жали?

 - Що трапилось із серпами?

3.    Читання ланцюжком.

4.    Хорове читання.

5.    Заучування тексту     пісень    напам’ять .

3.Робота над  прислів’ями.

Вчитель: Спека. Пече сонце. Ви працюєте. Хочете пити. Витріть чоло , а я підійду до криниці, щоб «набрати вам водиці».(Вчитель підходить до макету «журавля»).  Старовинну  українську криницю називали журавлем . А дістану я з криниці  мудрі слова українського народу, які записані на ваших колосочках. Складіть  колосочки так, щоб утворити прислів’я про працю.

І група : « Не кажи не   вмію, а кажи – навчусь.

ІІ група:  « Хочеш їсти калачі, не лежи на печі»

ІІІ група: « Лежачий плуг скоро поржавіє, а ледача людина скоро   постаріє.»

ІV група :  « Добре там живеться, де пісня ведеться.»

Вчитель: Зв’яжімо колосочки кожної групи у сніп. Що ви знаєте про сніп?

Де ставили дідух? Для чого?

У мене в руках один колосок. Чи  зможе сильний  вітер його зламати ? Чому ?  А сніп?

Візьмімося за руки і передаймо один  одному силу жита  або силу життя.

Ми працювали дружно, згуртовано, допомагали одне одному відкривати щось нове.

VІ. Підсумок уроку. Мікрофон

- Яке ж диво сьогодні ми створили?

- Так, ми вивчили нову букву, запам’ятали багато нових слів. А найголовніше диво нашого уроку – це святий хліб, який випекли із житнього борошна. Ви , як маленькі женчики вижали жито,  а перед тим і «посіяли та виростили його», зв’язали у снопи, звеселили піснею. То ж пам’ятаймо, скільки праці вкладено у  справжнє народне багатство і бережімо його.

Які нові слова допомагали нам на уроці?