Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про звукову систему української мови, удосконалити знання про го­лосні та приголосні звуки, навчити відрізняти звуки від букв; формувати загальнопізнавальні вміння аналізува­ти голосні та приголосні звуки, визначати взаємозв'язок між звуковою та граматичними системами; удосконалити орфоепічні й орфографічні навички; за допомогою мов­леннєво-комунікативного дидактичного матеріалу вихову­вати в учнів почуття поваги до видатних українців, пред­ставників національної культури; формувати шанобливе ставлення до української мови.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення: правильна вимова голосних та приголосних звуків,

поєднань звукових комплексів. Лексикологія: засвоєння нових слів (у тому числі й застарілих). Міжпредметні зв'язки: зв'язок з історією та літературою.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

хід уроку

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо вивчення розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія».

2. Знайомство з лінгвістичними поняттями фонетика, орфоепія, графі­ка, орфографія, звук, буква.

3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія».

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку

Козацькому роду нема переводу.

Прислів'я

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Робота над текстом (навчальне аудіювання)

► Прослухати текст.

ПРЕВЕЛИКИЙ ХАРАКТЕРНИК

Кошовий Сірко був превеликий характерник! Було, хто б не задумав воювати з ним — він уже й знає: зараз і військо збирає, і списи точить, і ратища готує. Недаром його турки прозвали шайтаном.

Запорожці, поки орудував ними Сірко, нікого не боялись, бо його ніяка сила не могла перемогти.

До Сірка, кажуть, наші люди платили ляхам подать: третя гуска, тре­тій віл, третій кінь, хліб. Усього третя частина. Як став Сірко кошовим, зараз же і зладнався з королем польським.

— Ну,— каже,— ваше величество, хоч биться, хоч мириться, а третьої частини панам давать не будемо!

— Як знаєш,— каже король. — То діється не по моєму приказу Зібрав Сірко запорожців і п'ятнадцять тисяч турків та й погнав ляхів

з України. Догнав до Случі і каже:

— Оце, ляше, по Случ твоє, а це наше.

Ті ляхи піймали тоді свого короля і заслали на морський острів. Оце тобі,— кажуть,— за те, що з Сірком (Нар. творчість).

► Дати відповіді на запитання:

а) Хто є головним героєм переказу?

б) Чому люди Сірка називали превеликим характерником?

► З'ясувати значення виділених у тексті слів, використовуючи мате­ріал тлумачного словника української мови. (Ратище — заст. спис. Шайтан — у мусульманській міфології злий дух. Случ — назва річки).

► Зробити звуко-буквений аналіз одного із виділених слів.

Спостереження за теоретичним матеріалом узагальнювальної таблиці «Звуки мовлення»

Питання за матеріалом таблиці:

1) Які відомості вивчаються в розділі «Фонетика»?

2) Що таке звук?

3) На які основні групи поділяються звуки мовлення?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Спостереження-дослідження

► Спостерігаючи за вчителевою та власною вимовою звуків (орієнтир — узагальнювальна таблиця «Звуки мовлення»), з'ясувати умови тво­рення голосних і приголосних фонем. Результати дослідження занес­ти до таблиці.

Творення мовних звуків

Коментар учителя:

32 приголосні звуки складаються з голосу й шуму або тільки з шуму.

• За наявністю голосу й шуму:

Сонорні (Г > Ш) — [в] [л] [л'] [м] [н] [н'] Ц] [р] [р'] — не мають пар. Дзвінкі (Г < Ш) —  [б] [д] [д'] [з] [з'] [ж] [дж] [дз] [дз'] [г] [ґ]. Глухі — Г — лише шум [ф] [п] [т] [т'] [с] [с'] [ш] [ч] [ц] [ц'] [х] [к]. Шумні звуки (дзвінкі та глухі) становлять акустичні пари.

• За активним мовним органом:

Губні — [б][п][в][м][ф].

Глотковий — [г].

Язикові [д] [д'] [т] [т'] [з] [з'][с] [с'] [дз] [дз'][ц] [ц'][л] [л'] [н] [н'] Ш [р] [р']

[ж][ш][дж][ч][к][г] [х].

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими

► Під час творення голосних звуків струмінь видихуваного повітря із легень через гортань потрапляє до ротової порожнини, через яку проходить вільно, не натрапляючи на жодну перепону.

Під час творення приголосних звуків струмінь видихуваного повіт­ря із легенів через гортань потрапляє до ротової порожнини, через яку проходить, натрапляючи на перепони: язик, зуби або губи.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Колективна робота

► Прочитати вірш Григорія Задніпровського. Визначити тему й основ­ну думку тексту.

ПЕТРУ КОНАШЕВИЧУ САГАЙДАЧНОМУ ГЕТЬМАНУ УКРАЇНСЬКОМУ

Вже не виє грізним звіром,

Синє море — грає,

А по ньому, тому морю,

Козаки гуляють.

Вкрили море усе «чайки»,

Що не видно й краю,

Пливуть собі отим морем,

Пливуть,— куди знають.

Може, пливуть до Синопу,

А може — й до Варни;

Попереду Конашевич —

Гетьман Сагайдачний.

Під Царградом зупинились,

Люльки запалили

Та з козацьких фальконетів

Мури окурили.

Підступили до Царграду,

Пиху з турків збили,

А султана Амурата

Ледь не полонили...

Отакий-то Конашевич

Петро Сагайдачний,

Про якого всі співаєм,

Що був необачним.

Через те, що жінку кинув

Та й на Січ подався,

Лаштувати запорожців

У похід зібрався.

Сорок тисяч козаченьків

Привів до Хотину

Й допоміг здолати

Польщі Басурманську силу.

Оту силу, що хотіла

Наш край розтоптати,

А люд увесь християнський

В неволю забрати.

України лицар славний —

Гетьман Сагайдачний.

Все життя провів в походах

Та в битвах звитяжних.

(Г. Задніпровський)

► За допомогою тлумачного словника з'ясувати значення виділених у тексті слів. (Мур — висока кам'яна або цегляна стіна навколо чогось. Пиха — надмірно висока думка про себе. Необачний — який діє нероз­судливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки).

► Записати транскрипцією слова християнський, пливуть, необачним.

Виконання творчих вправ

► Дати відповіді на подані питання, використовуючи складні речення. Охарактеризувати звуки першого речення-відповіді.

1) Чому Іван Богун залишається легендарною постаттю і понині?

2) Що ви знаєте про Богдана Хмельницького?

3) Чим приваблює вас постать Ярослава Мудрого?

► Простежити, як зміна одного звука впливає на зміну лексичного зна­чення слова. Додати своїх 3—5 прикладів. Увести їх у словосполучення. Вити — рити; лук — люк; рама — рима; мила — вила.

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Чи є різниця між звуками мови і звуками живої й неживої при­роди?

2. Що нового ви дізналися на уроці про голосні й приголосні фонеми?

VIII. Підсумок уроку

IX. Домашнє завдання

1. Скласти усне повідомлення за простим планом на лінгвістичну тему «Фонетика як розділ мовознавчої науки. Фонеми голосні та приго­лосні».

2. Записати діалог зі своїм другом чи подругою (5-8 реплік від кожно­го) з теми «Чому Богдана Хмельницького, Лесю Українку, Михай­ла Грушевського називають великими?» Підкреслити у перших двох реченнях приголосні хвилястою лінією, а голосні — прямою. Оха­рактеризувати їх усно.