Ми звично приходимо щодня до школи, звично кидаємо один одному: "Привіт!", звично ділимося новинами, проблемами, звично даємо поради. На уроках ми всі об'єднані одним прагненням - одержати нові знання, закріпити раніше набуті. Мабуть, саме ця спільна мета керує нашим бажанням допомогти один одному краще розібратися у матеріалі, тому у наших шкільних стосунках багато уваги приділяється урокам.
Але після них не завжди хочеться відразу йти додому, і ми з радістю беремо участь у позаурочних заходах: підготовці та проведенні різних вечорів, концертів, змагань.
Так минає день за днем, рік за роком шкільного життя. І ми навіть не замислюємося, що це життя складається з двох головних чинників: набуття знань та шкільної дружби. Якщо наші знання ми одержуємо від учителів, то якою буде шкільна дружба, - повністю залежить від нас самих, нашого ставлення один до одного.
Бути дружним класом - це, на мій погляд, значить мати однакові (або схожі) погляди на людські цінності та вади. А звідси - і відповідні настанови, відповідна поведінка усього класу. Дружний клас - це не тільки (та й не стільки) спільні веселі розваги, а й вміння, сприймаючи чужий біль як власний, вчасно усім разом прийти на допомогу однокласнику. Або у хвилини щастя - чи то день народження, чи якась особиста перемога, - щиро сприйняти і всім класом поділити цю радість, влаштувавши класне свято.
А ще дружний клас - це вміння зупинити свого однокласника перед прірвою біди або поганого вчинку, простягнувши йому сильну руку друзів. Дружний клас - це коли багато "я" зливаються в одне "ми", як струмочки зливаються в одну річку, що весело й гідно потім тече в одному напрямі!