Життя минає дуже швидко. Здавалось, що дитинство ніколи не закінчиться і ми не станемо дорослими... Але спливають дні, місяці, роки, непомітно відлітають у спогади дитячі літа, приходить юність, потім зрілість, а потому - і невблаганна старість.
Цю пору життя порівнюють з осінню і зимою - холодною, суворою, непоступливою, сумною...
Мені чомусь хочеться поговорити саме про старість. Навколо так багато літніх людей. ... Читать дальше »

Я стою під дощем. Навколо мене немає жодної людини, а я чекаю. Чекаю, коли під вагою теплих крапель жовто-червоний кленовий лист впаде мені під ноги і весь залитий сльозами бездушно видихне останню порцію спогадів про тепле літо... Він падав дуже довго, кружляючи в повітрі, мов не хотів лежати на землі, а бажав залишитися на тонкій гілочці дерева. Де-не-де ще залишались зелені листочки, але красива осінь вже вишивала клен ... Читать дальше »

Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві.
Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне листя — листи Осені і Лісу. Ти чекав їх так довго! Перебираючи кожний листок, нарешті знахо ... Читать дальше »

..Тихо вкриває землю вечір, його тепла ковдра лягає на моє ліжко, відділяючи мене від турбот згасаючого дня. Знаю, що закрию зараз очі - і пам'ять подарує диво: загойдається наді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, і неначе поверне мене у безтурботне дитинства.
Голуби - голубочки, Несіть щастя синочку! - чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, що саме так і б ... Читать дальше »

Ми звично приходимо щодня до школи, звично кидаємо один одному: "Привіт!", звично ділимося новинами, проблемами, звично даємо поради. На уроках ми всі об'єднані одним прагненням - одержати нові знання, закріпити раніше набуті. Мабуть, саме ця спільна мета керує нашим бажанням допомогти один одному краще розібратися у матеріалі, тому у наших шкільних стосунках багато уваги приділяється урокам.
Але після них не завжди х ... Читать дальше »

Мені дуже подобається спостерігати, як восени з дерев опадає листя. Я помітила, що з різних дерев воно опадає у різний час. Найперше листя опадає з кленів і берізок, а найпізніше — з дуба. Мені здається, що завдяки цьому тривалість листопаду збільшується, і ми маємо змогу довше милуватися красою природи.
Ще я помітила, що у різних дерев .осіннє листя буває різного кольору: жовте з усіма можливими відтінками, червоно-к ... Читать дальше »

Цього року осені, здавалося, не буде кінця.
Уже давно опало листя з дерев і птахи відлетіли у вирій. У будинках давно вже увімкнули опалення, а зими все ще не було.
День у день я визирав уранці з вікна своєї кімнати, сподіваючись побачити там сніг. Але снігу не було. І справді «унылая пора»!
Тільки одного разу сніжок ненадовго припорошив місто, але вже за годину-другу почав танути. Утворилась мокротеча. Це мен ... Читать дальше »

І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О, найстрашніше з літочислень
Війна - війною - до війни!
/ Л. Костенко /
Історія людства рясніє війнами. Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна?
Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. Пізніше - за іншу здобич, за дорог ... Читать дальше »

Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів'я та приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись, і спостереження за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями.
Знайомлячись із народними прислів'ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікавими людині: є приказки про Батьківщи ... Читать дальше »

Для кожного з нас краса природи пов'язана перш за все з пейзажами рідного краю — того куточка землі, де народився, де мамина колискова закарбовується назавжди у пам'яті, серці, душі незабутніми спогадами. Неодмінною часткою таких спогадів стає рослинний світ рідного краю. Для одних це білокорі стрункі берізки чи тремтливі тендітні тополі, для інших — барвисто уквітчані килими вологих луків чи смарагдове полотно гірських п ... Читать дальше »

Творці слов'янської азбуки народилися в македонському місті Солуні (сучасне Салоніки). Їхній батько був болгарин, мати - гречанка. У сім'ї росло семеро дітей. Костянтин був наймолодшим (827-869), пізніше прийняв ім'я Кирило. Михаїл (820-885) - у чернецтві Мефодій. Брати отримали блискучу освіту.
Князь Ростислав, що очолював Велико-Моравське князівство, звернувся до візантійського імператора Михаїла з проханням: присла ... Читать дальше »

Із давніх-давен люди прагнули надати поетичності навколишньому світові. На кам'яних плитах, стінах печер викарбовували зображення обоготвореного сонця, місяця, неба, води, вітру, вогню. Все це відбивало свідомість людини раннього палеоліту. Формування символів відбувалось одночасно з розвитком суспільства. У східнослов'янських племен характерними символічними знаками були гончарські клейма. Пам'ять про подвиги воїнів залишалася на родових знаменах. ... Читать дальше »

Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить - опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби.
За розповідями, опівночі із широких листків папороті раптом з'являється пуп'янок, який на очах починає зростати і підніматися вгору. З нього з'являється червоно-вогняна квітка, така яскрава, що боляче дивитися. У цю мить тр ... Читать дальше »

Одвiчне, як свiт, i завжди хвилююче питання: з чого починається батькiвщина? З маминої пiснi? З батькiвської хати? Все це так, проте не останнє, якщо не найперше мiсце належить природi. Охороняти природу - значить охороняти батькiвщину.
Згадаймо наших далеких предкiв. Обов'язковою умовою заселення нових територiй була наявнiсть води, лiсу. Якщо з тих чи iнших причин чогось бракувало, то селяни копали криницi, саджали ... Читать дальше »

Мені здається, що описувати зовнішність моєї матусі я можу нескінченно довго. І все одно, мабуть, не вистачить слів, щоб повністю розповісти про неї, нічого не пропустивши.
Найпрекрасніше в ній - це її очі. Вони завжди мене гріють любов'ю й турботою. їх сіро-зелений колір стає або світлішим (коли мама радісна та щаслива), або темнішим (коли вона стурбована або засмучена).
За маминими великими й виразними очима не ... Читать дальше »

Я стою під дощем. Навколо мене немає жодної людини, а я чекаю. Чекаю, коли під вагою теплих крапель жовто-червоний кленовий лист впаде мені під ноги і весь залитий сльозами бездушно видихне останню порцію спогадів про тепле літо... Він падав дуже довго, кружляючи в повітрі, мов не хотів лежати на землі, а бажав залишитися на тонкій гілочці дерева. Де-не-де ще залишались зелені листочки, але красива осінь вже вишивала клен ... Читать дальше »

Духовний світ людини. Він глибокий, багатогранний, не пізнаний до кінця. Чим він багатший, тим цікавіша людина, тим змістовніше й прекрасніше її життя.

На сторожі нашої духовності, нашої душевної чистоти стоять вічні обереги, про які народ говорить: це загальнолюдські цінності. Мамина колискова, молитва до Бога, батьківське благословення, родинне вогнище - такий далеко не повний перелік тих скарбів, які очищають і ... Читать дальше »

Менi дуже подобається визначення поняття "матерiя" з пiдручника фiзики: "Матерiя - поняття, стан простору, речовина, яка iснує незалежно вiд нашого знання про нього". Те ж саме можна сказати про нашу країну. Вона iснує незалежно вiд того, бажають iншi нацiї та окремi люди її визнавати чи нi.

Ми постiйно переймаємось сусiдством з Росiєю: там же такi простори! Багатства! Нафта! Там же такi глибокi традицiї! Свiтова ... Читать дальше »

Люблю спотерігати або читати у газетах про нові досягнення нашої держави, про її економіку, екологію, мову. Це все радує серце і душу. Адже кожен українець, якщо навіть він і не вважає себе ним, але народився в Україні все ж таки радіє новим успіхам, душу його, хоч трошки, але тривожать її падіння і невдачі.

Крок за кроком, то піднімаючись, то опускаючись на сходинки, які ведуть у майбутнє, Україна рухається впере ... Читать дальше »

О мово наша, мово українська
Тебе я чую здалеку і зблизька.
В добрі і горі завжди зі мною,
Як незрадлива пісня материнська.
(М. Сливко)

Із малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. У ній відбито його характер, історію, звичай, побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам ... Читать дальше »

Ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. Ще зовсім недавно біліли подвір'я сріблястим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. А красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт «дівчат» викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. Та й берізка цієї весн ... Читать дальше »