Праця — це невід ємна частина людського життя, бо саме в праці ми проподимо майже весь свій день. Із семи днів, які має тиждень, п'ять днів людина працює. Працюють усі і завжди: дорослі люди — на роботі, діти — в школі. Навіть у вихідні мусиш працювати, щоб зробити якісь справи в домі або на городі, щоб виконати домашнє завдання на понеділок. Але це не погано, бо праця приносить користь і справжнє задоволення. Ми настільки з нею ототожнилися, що навіть важко собі уявити своє життя або хоча б один день без праці. Праця створена для нас, це — дар під Бога, бо коли людина працює, особливо на свіжому повітрі, то це значно покращує її здоров'я, додає гарного настрою; праця об'єднує людей; праця розвиває. Взагалі, вона є втіленням ідеї, точніше, інструментом, за допомогою якого людина реалізує свої ідеї. Візьмемо, наприклад, Майкла Фарадея. У 1831 році він зробив своє величезне відкриття. Він почав працювати із стальним кільцем діаметром у шість дюймів, з обох боків обмотаним дротами.
Він хотів перевірити, чи буде впливати дріт, підключений до батареї, на інший, який залишався вільним. Результати експерименту дуже розчарували Фарадея. Машина працювала, але не так, як він очікував. Експеримент був удалим лише в тому розумінні, бо показав Фарадею, що він на правильному шляху, але до успіху було ще дуже далеко. Фарадей зрозумів, що йому ще треба було зробити багато роботи. Через десять днів безперервного пошуку він домігся повного успіху і винайшов першу в світі діючу динамо-машину. Він шайшов спосіб отримання електроструму без використання батарей і таким чином поклав початок сучасному століттю електрики.
Сьогодні про Майкла Фарадея згадують, як про вченого-мислителя, але, як відомо, саме за допомогою безперервної праці він зміг птілити свої ідеї в реальний винахід, яким сьогодні користується псе людство.
Немає жодного сумніву: праця потрібна нам так само, як вода, як повітря або сонячне світло, бо без неї життя втрачає свою повноту. І тільки в праці можна реалізувати свої мрії та ідеї.