Карбункул - полупрозрачный драгоценный камень. В рассказе моего любимого писателя Конан Доила «Голубой карбункул» знаменитый сыщик Шерлок Холмс так говорит об этом камне: «...он притягивает к себе преступников словно магнит. Вот уж подлинно «ловушка сатаны»... Из-за этого прозрачного кусочка угля весом в сорок гран было совершено множество ограблений, два убийства, одно самоубийство и кого-то облили серной кислотой. Кто б ... Читать дальше »

Шерлок Холмс, герой английского писателя Артура Конан Дойла – мой самый любимый литературный персонаж. Я увлекаюсь детективами и прочитал много произведений Агаты Кристи, Эдгара По, Жоржа Сименона и других писателей. Но самым добрым, умным, талантливым для меня остается Шерлок Холмс.
Слава о нем проникла во все уголки Англии, а затем о гениальном сыщике узнали во всем мире. Холмс выезжает на расследование в Ватикан, е ... Читать дальше »

Я прекрасно понимал, что перенес такие испытания, о каких они не могут иметь ни малейшего понятия.
Ч.Диккенс

Роман Ч. Диккенса «Дэвид Копперфилд» по жанру близок к так называемому «роману воспитания», который обычно рассказывает о жизни героя от младенчества до зрелости. Перед нами история мальчика, ставшего известным писателем.
Ребенок, которого в детстве любили и уважали, гораздо дольше сопротивляется зл ... Читать дальше »

Многие события в романе «Дэвид Копперфилд» перекликаются с событиями в жизни самого писателя. Это — роман-воспоминание, где первые впечатления и суждения ребенка бережно доносит до нас взрослый человек, писатель, сумевший сохранить в своей душе чистоту детского восприятия.
Первое зло, с которым столкнулся маленький Дэвид, росший в атмосфере любви с ласковой матерью и преданной няней Пеготти, — брат и сестра Мэрдстоны. ... Читать дальше »

«Робинзон Крузо» — первая книга, которую следует прочитать каждому ребенку, едва он научится читать по букварю.
Ж.Ж. Руссщ
Книг, заслуживающих нашего внимания, очень много, и прочитать все невозможно. Мы выбираем часто те книги, которые нам рекомендуют прочитать друзья, родители, учителя. Особенно я прислушиваюсь к мнению своих товарищей, потому что наши вкусы и интересы почти всегда совпадают. Я бы посоветовал вс ... Читать дальше »

Он зрел картины Божьего суда,
Он побывал в чистилище и, зная
Дорогу в рай, достиг при этом рая
Чтоб молвить правду, воротясь сюда...

Так сказал о «Божественной комедии» великого Данте другой великий человек эпохи Возрождения — живописец, архитектор, скульптор, поэт и инженер Микеланджело Буонарроти.
Поэма задумана как «видение», рассказ-путешест ... Читать дальше »

Вторая часть повести «Алые паруса» начинается такими словами «Если Цезарь находил, что лучше быть первым в деревне, чем вторым в Риме, то Артур Грэй мог не завидовать Цезарю в отношении его мудрого желания. Он родился капитаном, хотел быть им и стал им. С восьмилетнего возраста Артур Грэй «все делал своими руками». Когда стало известно, что перед ним стоит цель — прожить жизнь и умереть так, чтобы портрет его мог быть пов ... Читать дальше »

Когда дни начинают пылиться и краски блекнут, я беру Грина.
Д.С.Гранин

Я согласен с писателем Д. Граниным. В мудрости, искренности и наблюдательности А. Грину не откажешь. В памяти живут прочитанные рассказы, обогатившие душу и мысли: «Зеленая лампа», «Победитель», «Комендант порта», но «Алые паруса» — удивительное произведение, которое обязательно следует читать в отрочестве, когда не все еще устоялось в мысл ... Читать дальше »

В гостиной знатного московского барина Павла Афанасьевича Фамусова встречаются два молодых человека. Они не знают друг друга, да и что общего может быть у только что возвратившегося из-за границы блестящего юноши-дворянина, воспитанного в этом доме, и скромного, угодливого секретаря хозяина? Оказывается, общее есть — это любовь к хозяйской дочери, Софье. Читатель и зритель знают больше, чем герои. Мы видим горячность, нет ... Читать дальше »

В великих произведениях мировой литературы созданы образы которые, оставаясь героями своего времени, являются «вечными спутниками» человечества. Они не могут уйти в прошлое вместе со своим временем, потому что воплощают качества общечеловеческие, присущие людям всех эпох.
Таков Чацкий. Оставаясь передовым человеком своего времени, он смело шагает в наше, становясь другом, единомышленником, а часто и советчиком наших с ... Читать дальше »

В моей комедии двадцать пять глупцов на одного здравомыслящего человека, и этот человек, разумеется, в противоречии с обществом, его окружающим.
А.С.Грибоедов

Есть в русской литературе великие проведения, уже в названиях которых заключен их основной идейный смысл. Это «Мертвые души» Н. В. Гоголя, «Доходное место», «Гроза» А. Н. Островского, «Накануне» и «Отцы и дети» И. С. Тургенева, «Война и мир», «Воскресени ... Читать дальше »

Софья. Уступчив, скромен, тих ...
И на душе проступков никаких.
Чацкий. Он дойдет до степеней известных —
Ведь нынче любят бессловесных.
А.С.Грибоедов

В комедии «Горе от ума» А. С. Грибоедов, верный своему таланту изображать жизнь в реальных картинах и образах, избирает жизненную ситуацию — «любовный треугольник». Любовь Чацкого к Софье — одна из «пружин», по словам И. А. Гончарова, на которых держ ... Читать дальше »

...Образы пленительных фантазий,
Бегущие, как в небе облака,
Окаменев, живут потом века
В отточенной и завершенной фразе.
В.Я.Брюсов

Мы читаем классические произведения, учим наизусть стихотворения, запоминаем цитаты. Но есть в русской литературе произведение, цитаты из которого запоминаются без заучивания, настолько они остроумны, ритмичны, соответствуют ситуации. Это произведение — «Горе от ума» ... Читать дальше »

Почти через полвека после создания Грибоедовым его великой комедии «Горе от ума», в 1872 году, талантливейший русский писатель, автор знаменитых романов «Обыкновенная история», «Обломов» и «Обрыв», вернувшись со спектакля «Горе от ума», написал заметки об этой комедии, которые затем переросли в статью «Мильон терзаний» — лучшее произведение критической литературы грибоедовском шедевре.
Гончаров начинает статью очень с ... Читать дальше »

Великий русский поэт Александр Блок назвал комедию Грибоедова произведением «непревзойденным, единственным в мировой литературе, не разгаданным до конца». И это действительно так. Сколько раз читаешь эту бессмертную комедию, столько раз открываешь для себя какие-то новые ее грани.
Чацкий, Фамусов, Софья, Лиза... Все они по-своему интересны. Но самым интригующим, загадочным остается для меня Молчалин. Мне трудно понять ... Читать дальше »

Вы правы: из огня тот выйдет невредим,
Кто с вами день пробыть успеет,
Подышит воздухом одним,
И в нем рассудок уцелеет.
А. С. Грибоедов

В памяти поколений А. С. Грибоедов остался автором одного произведения. Одного, но какого! Комедии «Горе от ума»! В первом варианте она называлась еще многозначительнее — «Горе уму», и уже в самом этом названии был заключен ее глубокий идейно-философский смысл. Гр ... Читать дальше »

Открывается занавес, и зрители видят ночлежку для бездомных людей.
Она находится в тесном подвале. «Потолок — тяжелые, каменные своды, закопченные, с обвалившейся штукатуркой», «везде по стенам — нары», посредине — стол, две скамьи, табурет, «все — некрашеное и грязное». Кажется, в такой обстановке и жить-то нельзя. Однако в ночлежке полно людей. Может, Горький все выдумал, чтобы привлечь внимание зрителей? К сожалени ... Читать дальше »

Толстому драма «На дне» не понравилась: она была неправдой, потому что ее персонажи говорили чистейшим литературным языком, без примеси городского просторечия или крестьянского говора, а сама пьеса не отражала настоящего быта ночлежников.
Но горьковское произведение — не о быте людей дна.
Здесь ставились более серьезные и важные вопросы. Что такое человек? Что такое правда? Что такое жизнь и куда мы уходим потом? ... Читать дальше »

От «дна» жизни никто не застрахован. Был на этом «дне» и сам Горький. Писатель романтизировал мир «босяков». Они привлекали его тем, что эти «деклассирован¬ные», оторвавшиеся от своего класса, отвергнутые им люди «живут хуже обыкновенных людей, но чувствуют и сознают себя лучше их... они не жадны, не душат друг друга, не копят денег». Дороже всего им воля.
Однако в пьесе «На дне» перед нами другая обстановка. Не «воль ... Читать дальше »

«Видно, ничего не напишу я так стройно и красиво, как «Старуху Изергиль» написал», — признавался Горький Чехову. «Старуха Изергиль» удивительно выразительно и красочно говорит о сложных проблемах человеческого бытия.
Рассказ состоит из трех частей. На первом плане рассказчик, дающий с народных позиций оценку поведанным легендам и поступкам героев. Рядом с рассказчиком находится «проходящий», с наслаждением внимающий п ... Читать дальше »

Я старался показать в «Обломове» как и отчего у нас люди превращаются прежде времени и «кисель» — климат, среда... дремотная жизнь — и еще частные, и идивидуальные у каждого обстоятельства. Началось с неумения надевать чулки, а кончилось неумением жить.
И. А. Гончаров

Первое мая 1843 года. Петербург. В квартире на Гороховой улице лежит на диване Илья Ильич Обломов. Молодой (ему 32—33 года) человек испытывает ч ... Читать дальше »

…Ты спрашиваешь, Инна, о моих летних впечатлениях.
С удовольствием расскажу о них.
Прежде всего — природа. Помнишь, каким душным, пыльным был наш город в июле? И вдруг я попала в рай. Тихая, задумчивая речка, чистый песчаный берег, вокруг лес, березовые рощи, прелестные солнечные поляны. А над всем этим — высокое ясное небо с легкими прозрачными облаками.
Но главное мое впечатление связано с книгой, да еще — т ... Читать дальше »

Я старался показать в Обмове», — писал Гончаров, — как и отчего у нас люди превращаются... в «кисель» — климат, среда, протяжение — захолустья, дремотная жизнь — и еще частные, индивидуальные у каждого обстоятельства».
С главным героем Ильей Ильичом Обломовым мы впервые встречаемся на Гороховой улице, в одном из больших домов. Перед нами «человек лет тридцати двух-трех от роду, среднего роста, приятной наружности, с т ... Читать дальше »

«Шинель» — последняя из «петербургских повестей» Гоголя. Написанная в 1839—1841 годах, в пору высшего расцвета творческого гения писателя, «Шинель» продолжает тему «маленького человека», звучащую в «Портрете», «Невском проспекте», «Записках сумасшедшего».
Герой «Шинели» Акакий Акакиевич Башмачкин — скромный Чиновник в одном из столичных департаментов, «чиновник нельзя сказать чтобы очень замечательный, низенького рост ... Читать дальше »

Во времена выхода поэмы название «Мертвые души» казалось странным, звучало непонятно. Ведь душа человека бессмертна и вдруг — «мертвые души». Само это словосочетание до Гоголя в литературе не употреблялось, хотя случаи скупки и залога документов на умерших крестьян были известны.
Но, кроме наименования числившихся в «ревизских списках», по ушедших из жизни крепостных, название имело еще и другой, символический, страшн ... Читать дальше »

Русь! Русь!.. Но какая же непостижимая, тайная сила влечет к тебе?.. 'Здесь ли, в тебе ли не родиться беспредельной мысли, когда ты сама без конца? Здесь ли не быть богатырю, когда есть место, где развернуться и пройтись ему?..
Н. В. Гоголь
«Мертвые души» Н. В. Гоголя — это не только сатира на Россию Чичиковых и Собакевичей, но и лирическая поэма о России — родине великого народа.
Гоголь писал «Мертвые души» н ... Читать дальше »

Особенностью поэмы Гоголя является то, что наряду с помещиками, чиновниками, Чичиковым в ней действует еще один персонаж — автор (его даже хочется написать с прописной буквы — Автор). Рассказчик, от лица которого ведется повествование, вовсе не тождествен Гоголю. С помощью Автора Гоголь показывает нам процесс творчества и при этом прячется за рассказчика.
В чем было новаторство Гоголя? Ведь образ повествователя встреч ... Читать дальше »

Рассматривая галерею персонажей, выведенных Гоголем в первом томе «Мертвых душ», невольно задаешься вопросом: а кто же из них главный герой? Конечно, нелепо искать его среди помещиков. Ни сладкий до приторности, бестолковый Манилов, ни «дубинноголовая» Коробочка, ни «истерический человек» Ноздрев, мелкий пакостник и плут, ни утративший человеческий облик «скупой рыцарь» Плюшкин, ни чугунный «кулак» Собакевич не годятся в ... Читать дальше »

Вступая в самостоятельную жизнь, Павел Иванович Чичиков, тогда еще мальчишка, получил от отца «умное наставление»: учиться, а не повесничать; больше всего угождать начальникам; водиться с товарищами, которые побогаче; не угощать никого, а вести себя гак, чтобы тебя угощали; а главное — беречь и копить копейку: «Все сделаешь и все прошибешь на свете копейкой».
Отец Чичикова не очень, вероятно, следовал этим принципам, ... Читать дальше »

Весной 1836 года — в дни появления «Ревизора» на сцене и в печати — русское общество переживало то приподнятое, волнующее чувство, которое обычно рождает встреча с великим произведением искусства. Прошло уже более полутора веков, а чувство это и у зрителей, и у читателей не проходит. Я думаю, это происходит потому, что гоголевские персонажи и в настоящее время встречаются не реже, чем в XIX веке. Они имеют несколько друго ... Читать дальше »

Комедия Н. В. Гоголя «Ревизор» принадлежит к совершеннейшим творениям мировой драматургии. Сюжет «Ревизора» был подарен Гоголю Александром Сергеевичем Пушкиным. Великий сатирик давно мечтал написать комедию о России и высмеять в ней недостатки бюрократической системы. Сюжет Пушкина о мнимом ревизоре очень понравился Гоголю. Он так увлекся работой, что написал своему другу Погудину: «Я помешался на комедии».
По-разному ... Читать дальше »

Тема комедии Н. В. Гоголя «Ревизор» — изображение быта и нравов чиновничье-бюрократической России 30-х годов XIX века. В комедии на примере маленького города показано то, что было характерно для всей огромной России того времени: казнокрадство, взяточничество, беззаконие, попирание человеческого достоинства, помещичий произвол.
Смысл и вся направленность комедии заставляют признать главным действующим лицом всю группу ... Читать дальше »

Впервые мы видим Запорожскую Сечь глазами Остапа и Андрия, сыновей Тараса Бульбы. Сначала — предместье с кузницами, лавками, пекарнями, шинками, «...которое одевало и кормило Сечь, умевшую только гулять да палить из ружей». Потом — сама Запорожская Сечь, где по полю были разбросаны курени, которые напоминали отдельные государства. В каждом курене был свой атаман, свой запас провизии, свой кашевар. Несмотря на это все каза ... Читать дальше »

Я люблю читать сказки, осо¬бенно фантастические, в которых происходят чудеса. Но, оказывается, не только в сказках такое бывает. Николай Васильевич Гоголь написал книгу «Вечера на хуторе близ Диканьки». Все истории в пей как будто рассказывает рудый пасечник Панько. Они похожи на народные сказки — веселые и грустные, смешные и страшные. Самая фантастическая история — «Ночь перед Рождеством». В ней рассказывается о молодом ... Читать дальше »

В центре трагедии Гёте история доктора Фауста, в образе которого воплощена вера автора в безграничные творческие возможности человека, в его разум и душу. Фауст не только осознает себя как личность, но и противопоставляет себя всему остальному миру.
Это противопоставление проявилось и в трагической истории любви Фауста и Маргариты. Вернув с помощью Мефистофеля молодость, Фауст влюбляется в первую же увиденную им краси ... Читать дальше »

В одной из книг я прочитал, что Злу надо противопоставлять не Добро, а Истину.
А Истина никогда не добра, она сурова и безжалостна. Но только она открывает глаза на мир, отрицая любые догмы и мифы.
Мефистофель — дух сомнения и разрушения, и потому он — враг застоя, тупого, бездеятельного гниения, противник бездумной исполнительности. Он скептик, презирает человеческую природу, убежден, что знает о ней конечную пра ... Читать дальше »

Кто же главный герой трагедии Гёте, чьим именем названа знаменитая трагедия? Каков он? Сам Гёте высказался о нем так: главное в нем «неустанная до конца жизни деятельность, которая становится все выше, чище».
Фауст — человек с высокими стремлениями. Всю свою жизнь он посвятил науке. Он изучал философию, право, медицину, богословие, добился ученых степеней. Прошли годы, и он с отчаянием осознал, что ни на шаг не прибли ... Читать дальше »

Чтение этого рассказа оказалось для меня очень легким, сразу захотелось вернуться к нему еще раз. Само название привлекало необычностью и какой-то окрыленностью.
Оля Мещерская представлена порхающей птичкой, красивой и немного воздушной. Она признается своей начальнице в том, о чем девочки обычно не рассказывают старшим людям, так как те обязательно посчитают их ветреными и легкомысленными.
Бунин не показывает сра ... Читать дальше »

В 1946 г. в Париже вышла новая книга И. А. Бунина «Темные аллеи». Это необычная книга. В ней тридцать восемь новелл — и все о любви, о том, что дорого человеческому сердцу и что может исчезнуть навсегда, даже из памяти. Писал ее Бунин во время Второй мировой войны. Писатель словно хотел сохранить для людей островки счастья и покоя в бушующем океане истории.
«Все проходит, да не все забывается, — говорит героиня первог ... Читать дальше »

Все будет правильно, на этом построен мир.
М.А.Булгаков

Много найдется в русской литературе романов, которые вызывали бы столько споров, сколько вызвал их роман Булгакова «Мастер и Маргарита». Литературоведы, историки и просто читатели не перестают рассуждать о прототипах его героев, книжных и иных источниках сюжета, о его философской и морально-этической сути. Каждое новое поколение находит в этом произведени ... Читать дальше »

Молчат гробницы, мумии и кости, —
Лишь слову жизнь дана.
Из древней тьмы, на мировом погосте,
Звучат лишь Письмена.
И.А.Бунин

Если бы Архимед не открыл закон Архимеда, его бы (закон-то есть)открыл кто-нибудь другой. Вон Леонардо изобрел не то вертолет, не то подводную лодку и зашифровал, чтобы люди не использовали их для злых дел. А эти тайны открыл кто-то другой. Потом. Но никто и никогда так и не ... Читать дальше »

Я погибаю вместе с тобой...
М.А.Булгаков

Уже само название романа Булгакова напоминает о таких известных произведениях, как «Ромео и Джульетта», «Дафнис и Хлоя». В главах, посвященных любовной истории Мастера, почти нет иронии. Булгаков начинает рассказ в приподнятом духе: «За мной, читатель! Кто сказал тебе, что нет на свете настоящей, верной, вечной любви? Да отрежут лгуну его гнусный язык!»
Чем была жиз ... Читать дальше »

Кто сердцем добр, тот и в бедной
одежде благороден.
Г. Фрейтаг

Роман «Мастер и Маргарита» необычный, он не вписывается в традиционные представления об этом жанре. В нем и фантастика, и яркие реалистические картины московского быта 1930-х годов. Этот роман и лирический, и сатирический, и философский, и психологический, и политический одновременно. Вместе с тем роман представляет единое повествование о свобо ... Читать дальше »

Идеями христианства пронизано творчество многих писателей. Нельзя понять философию жизни, нельзя разгадать «тайну человеческой души» без знания Библии. Ибо это книга о Добре и Зле, правде и лжи, о том, как жить и как умирать. Каждому человеку необходимо приобщение к Божественному смыслу бытия.
Высокий мир евангельской легенды об Иисусе Христе обрел под булгаковским пером черты неповторимой реальности. История становит ... Читать дальше »

Рассказы Р. Брэдбери захватывающе интересны. Я вообще люблю фантастику.
Но произведения этого писателя потрясли меня не тем, что люди живут на Венере, или на Марсе, или на Земле в далеком будущем. Поразило, как они живут, какие они. Писатель словно предупреждает нас: смотрите, что ожидает человечество, если дать волю жестокости, злобе, эгоизму.
В рассказе «Все лето в один день» говорится о детях, которые живут на ... Читать дальше »

О, Русь моя! Жена моя! До боли
Нам ясен долгий путь...
А.А. Блок

Весь широкий поток лирических тем и мотивов поэзии Блока как бы сливается в теме России. Блок вдохновенно и неустанно разрабатывает ее и в лирике («На поле Куликовом» и многие другие стихи, вплоть до «Скифов»), и в эпосе («Возмездие», «Двенадцать»), и в драме («Песня Судьбы»), и в публицистике.
Поэт, проникнутый острым, неподдельным и ... Читать дальше »

Предчувствую Тебя.
Года проходят мимо
- Все в облике одном предчувствую
Тебя
А. А. Блок

Первый поэтический сборник А. Блока — «Стихи о Прекрасной Даме» (1904) — сразу же ввел его в мир большой русской поэзии. Ключом к пониманию произведений этого цикла служат философские взгляды и поэзия Владимира Соловьева. Самым серьезным образом Соловьев предсказывал, что погрязшее в грехах человечество будет сп ... Читать дальше »

Гобсек — личность, судя по всему, отрицательная. Ростовщик, бывший корсар. Человек с каменным сердцем, играющий судьбами людей. Такими не рождаются — такими становятся. Человек рождается со всеми человеческими достоинствами и недостатками, и жизни теряет многие из них. В зависимости от общества, родителей, времени. Когда он молод, в его недостатках во многом виновато окружение, подающее плохой пример. Когда он зрел или ст ... Читать дальше »

«Человеческая комедия» Бальзака, в которую входит и повесть Гобсек», до сих пор не утратила своей актуальности. Возможно, потому, что люди с тех пор мало изменились. Доброта, чуткость, преданность, чистота по-прежнему противостоят злу, зависти, жестокости, алчности.
Если оставить в стороне экономические вопросы и обратиться к нравственным проблемам, то выяснится, что деньги правят нашим миром открыто и цинично. И откр ... Читать дальше »

Он скорбный край войны и преступлений
Покинул холодно, без слез,
Без сожалений.
Д.Байрон

Паломничество Чайльд Гарольда» написано в форме лирического дневника главного героя — Чайльд Гарольда.
Чайльд Гарольд — юноша из знатного рода. Его предки «снискали славу и почет в гражданстве и на бранном поле». Юноша жил, не тая забот, не задумываясь о завтрашнем дне. Но вдруг «в расцвете жизненного мая», ког ... Читать дальше »

А здесь, в глухом чаду пожара
Остаток юности губя,
Мы не единого удара
Не отклонили от себя...
А.А. Ахматова

У каждого поэта - своя трагедия. Именно она и интересна современникам. Трагедия Анны Ахматовой в том, что целое поколение не знало своего поэта. Для многих Ахматова оставалась автором любовных стихотворений, прелестных, глубоких, но далеких от тревог и ужасов современной жизни. Очень немноги ... Читать дальше »

Таким я вижу облик
Ваш и взгляд.
Б.Л. Пастернак

Очень трудно говорить о любимом поэте, особенно если его творчество — достижение мировой культуры. О моем любимом поэте, А. А. Ахматовой, написано много, и написано чаще всего теми, кто был ее современником, непосредственно общался с ней, учился у нее. Но и у человека моего поколения может быть своя Ахматова.
Тот, кто хоть раз возьмет в руки томик стихов ... Читать дальше »

Право на счастье можно заслужить лишь подлинным бескорыстием и настоящей любовью.X. К. Андерсен
Я очень люблю сказки датского сказочника X. К. Андерсена, всегда восхищаюсь героями его сказок, добрыми и честными, мужественными и смелыми.
Особенно мне нравится сказка «Снежная королева» и ее героиня — маленькая Герда, которая борется за освобождение своего названого брата Кая от злых чар Снежной королевы.
Снежная ... Читать дальше »

Желание каждого человека выбиться в жизни — стать лучше, умнее, богаче, вполне понятно. Достойно уважения его стремление подняться на ступеньку выше. Главное здесь — не выглядеть смешным, подражая лишь каким-то внешним признакам. Вот и герой комедии Мольера «Мещанин во дворянстве» господин Журден поставил себе целью «перебраться» из мещанского сословия в дворянское — стать дворянином. Он хочет сразу всего: и знатности, и ... Читать дальше »

Тихо вкриває землю вечір, його тепла ковдра лягає на моє ліжко, відділяючи мене від турбот згасаючого дня. Знаю, що заплющу зараз очі — і пам'ять подарує диво: загойдається наді мною колискова пісня, виринувши з найпотаємніших куточків душі, і неначе поверне мене у безтурботне дитинства.

Голуби — голубочки,
Несіть щастя синочку! -,

чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, ... Читать дальше »

Війна! Якою б вона не була, - це найбільше зло на землі.
Від пнереможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам'яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни.
Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі «Нічні роздуми старого шахтаря», що під час війни став солдатом-сапером, звільнив свій край та пів-Європи від фаш ... Читать дальше »

Я не пам'ятаю своєї першої книги; здається, вони завжди були поруч зі мною. І коли я, ще не вміючи читати, розмальовувала їх сторінки, і коли по декілька разів на день бігала у сусідню дитячу бібліотеку. Я трепетно люблю книги: нові, що пахнуть друкарською фарбою; старі, зачитані і клеєні-переклеєні, які бережуть тепло долонь своїх читачів.

Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна.
Той, хоч і тру ... Читать дальше »

З давніх-давен у людей виникло прагнення проникнути в сутність географічних назв. Кожна з них немовби запрошує прочитати її неповторну і приховану віками історію, кличе відгадати покриту нашаруваннями сторіч істину. Народження деяких назв сягає прадавньої давнини. З тих пір — унаслідок вічної зміни картини світу і розвитку мов — відбулися значні перетворення і в найменуваннях міст. Нерідко вихідну форму слова можна встано ... Читать дальше »

Майже кожного ранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. Збиратися мені недовго — умитися, причесатися, одягтися швиденько, прибрати постіль та поснідати — ось я і готовий! Добре, що матуся привчила мене з вечора збирати портфель та готувати на стільці чистий одяг на завтра, це дуже економить час. Поки снідаю на кухні, поглядаю у вікно: там видно стежку, якою дітлахи поспішають до школи. Отже, й мен ... Читать дальше »

Весілля — це надзвичайно добре ском¬понована і осмислена драматична гра, де реальне органічно перепліталося з традиційно-умовним. Основними героями весільної драми були молодий і молода, їхні батьки, а навколо них об'єднувались інші дійові особи — дружки, бояри, світилки. Кожний з учасників драматичної гри повинен був чітко виконувати свою роль. «Режисером» весільної драми виступав сват, який мав бути людиною кмітливою і ... Читать дальше »

Творці слов'янської азбуки народилися в македонському місті Солуні (сучасне Салоніки). їхній батько був болгарин, мати — гречанка. У сім'ї росло семеро дітей. Костянтин був наймолодшим (827—869), пізніше прийняв ім'я Кирило. Михаїл (820—885) — у чернецтві Мефодій. Брати отримали блискучу освіту.
Князь Ростислав, що очолював Велико-Моравське князівство, звернувся до візантійського імператора Михаїла - з проханням: прис ... Читать дальше »

З давніх-давен Україна є землею хліборобів. Синє небо й жовто-золоте колосся відбилися кольорами-символами на нашому державному прапорі.
Протягом віків українці високо цінували свою причетність до законів землі, жили в злагоді, в гармонії з природою, шанували її, створену Богом і даровану їм, трударям, для розумного користування і збереження.
За будь-яке діло хлібороби бралися з великою повагою до природи-матінки. ... Читать дальше »

Старовинна мудрість говорить, що людина — творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя — це передусім уміння прекрасно любити життя і людей. Щастя — це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше — це вміння піддавати всі свої сили, своє душевне тепло, полум'я свого серця служінню людям. І саме така самовідданість, народжена високим гуманізмом, і робить люд ... Читать дальше »

Богдан Хмельницький – син украънського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко від Чигирина мав невеликий хутір Суботів. Ще зовсім молодим Богдан вступив до козацького війська. Уже скоро всі помітили, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розумний керівник. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з турками, а в битві під Цецорою (1620 року) боровся поруч зі своїм батьк ... Читать дальше »

Моя школа знаходиться недалеко від будинку, де я живу. Шкільна територія досить велика, там є теплиця, майданчик для занять з військової підготовки, географічний майданчик, корти для тенісу та великий стадіон, де ми граємо у футбол. А ще біля нашої школи є сад, де ростуть яблуні.
У вересні починаються заняття у школі, а сад уже готується закінчити свій сезон. Гілки схиляються від важких яблук, листя потроху починає жо ... Читать дальше »

У світі багато видатних людей. Усі вони талановиті, і з багатьох хотілось би брати приклад. Ті, хто досяг найбільших висот у житті, як правило, досягали всього цього своїми зусиллями, своєю власною важкою працею. Такі талановиті особи є і в нашому місті — Харкові. Я хочу розповісти вам про одного з них. Його ім'я — Олексій Кирилович Алчевський (1835—1901). Він був видатним фінансистом, купцем першої гільдії, власником Хар ... Читать дальше »

Відоме російське прислів'я: «Делу время - потехе час». А моя бабуся каже так: «Вмієш працювати - вмій і відпочивати». Працюють у нашій родині всі: бабуся — вдома, по господарству, мама — на заводі, контролером відділу технічного контролю. Ми з братом — школярі, наша основна робота — старанно вчитися. Батька з нами немає вже давно, так уже вийшло. Тому найкращий приклад для мене — це мій старший брат Антон. Він вчиться у в ... Читать дальше »

Існує незаперечна істина: «Краса врятує світ». Кожний розуміє її по-своєму, і залежить це від того, у чому саме він вбачає силу краси.
То можуть бути безсмертні мистецькі шедеври, що налаштовують душу на величне. Або неперевершеної краси рідні краєвиди, які надихають людину на гідне життя та вчинки. Для мене сила життєдайної краси міститься у злитті воєдино зовнішньої та внутрішньої краси самої людини. Тільки така осо ... Читать дальше »

Мабуть, це питання слід пов'язати з отим нічним питанням дорослих на кшталт «Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?» або «Ким мрієш бути?». У молодших класах, коли мене діставало це питання, я відповідав, що моя мрія — бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився з усіма своїми друзями. Споч ... Читать дальше »

Я прокидаюсь о сьомій ранку. Розплющую очі та вимикаю будильник, бо дзеленчить він надто гучно, проте я ніколи не запізнююсь до школи завдяки цьому. Потім я встаю, прибираю ліжко, відчиняю кватирку та йду вмиватись. На це я витрачаю близько п'ятнадцяти хвилин. Коли я закінчую вмиватись, то вже починаю відчувати, як добре пахне з кухні сніданком, який приготувала для мене моя мама. Я снідаю. О сьомій сорок я йду одягатись. ... Читать дальше »

Кожна сучасна людина, яка вважає себе освіченою та добре вихованою, повинна вміти правильно говорити та мати досить великий лексикон. Під час знайомства завжди звертають увагу на те, як ти говориш. Культура мовлення, на загальну думку, свідчить про культуру людини взагалі, рівень її духовного й інтелектуального розвитку, і якщо мова буде багата на нелітературні слова та вирази, то відповідно й думка буде негативною. А якщ ... Читать дальше »

В Україні з раннього віку діти засвоювали правила моральної поведінки, переймали усталені в сім'ї звичаї. Саме родина, усвідомлюючи свою відповідальність перед суспільством, закладала в дитині ті перші основи добропорядності, які згодом ставали життєвою позицією.
Уже колискові пісні, де тільки й слів, що про котика, який має дитину бавить, були напутніми настановами на майбутнє: «Не вчись, каже, красти, а вчись робити ... Читать дальше »

Сім'я наша невелика: тато, мама, я й сестрич¬ка. Інколи в гості приїздить бабуся з Полтави. Дуже люблю слухати її спогади про дитинство та про її батьків.
Бабуся — мамина мама. Вона разом із дідусем мешкає в Полтаві, обоє вони вже на пенсії. Коли дід був молодий, він навчався в Харківському інституті інженерів комунального будівництва, потім працював інженером на заводі. Бабуся теж училась у цьому інституті, там вони ... Читать дальше »

У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі, освячувало її помисли. Мої пращури вважали його прообразом Всесвіту, де дах — це небо, власне житло — зем¬ний світ, нижня частина будівлі — підземний світ.
Кожна частина житла мала своє символічне значення. Піч у давнину символізувала собою родинне вогнище і була священна, як мати. В ... Читать дальше »

Ікони часто називали «книгами для тих, хто грамоти не розуміє». У наш час суцільної грамотності це визначення може здатися дещо недоречним, але б я замінила тільки одне слово, і тоді стане зрозумілим моє власне ставлення до ікони. Вона — книга для тих, хто слова не розуміє, бо «слухати» її треба душею. Та щоб «почути» іконну оповідь, необхідно знати мову релігійного живопису, бо в іконі все не так, як у живописі традиційн ... Читать дальше »

26 квітня 1986 року ... Саме тоді стався вибух на Чорнобильській АЕС. Щороку в цей день надують про аварію на Чорнобильській атомній станції. Але скільки життів забрав Чорнобиль? Тисячі, мільйони, а, може, значно більше? Скільки часу ще буде нагадувати про себе Чорнобиль?
Тривожні трагічні дзвони лунають над землями України, Росії, Білорусі, вказуючи точну адресу біди - Чорнобиль. Саме там вибухнув атомний реактор, і ... Читать дальше »

Кожен з нас має хоча б одного друга чи подругу. Я, наприклад, маю багато друзів та подруг. Ми з ними разом ходимо гуляти, в кіно, на дискотеку в школі. Часто вони приходять до мене у гості. Ми разом граємо у різноманітні ігри. Також часто моя найкраща подруга приходить до мене додому, щоб разом виконати домашнє завдання. Удвох набагато краще його виконувати. Зараз поясню чому. Коли вона приходить, ми завжди раді бачити од ... Читать дальше »

Усна народна творчість — це найдавніший різновид словесної творчості людини. Виникла вона ще багато століть тому, коли писемності не було і люди не знали, що таке літери. Як же виникали такі твори? Одна людина складе, скажімо, казку, перекаже її іншим, а ті ще комусь, і так твір передається від людини до людини, з однієї місцевості в іншу. Передаючи з уст вуста казку, пісню, прислів'я, приказку чи загадку, люди могли змін ... Читать дальше »

Перше слово «мама» людина каже рідною мовою, вивчає українські літери, складає з них слова, поповнює свій словничок. Українська мова — наймелодійніша і наибарвистіша у світі! Це мова нашого народу, це мова, котрою я спілкуюся. Неможливо передати словами усі барви рідної мови — її треба чути, вивчати, знати. На жаль, деяка частина українського народу не знає рідної мови і спілкується російською, але в цьому немає ніякого з ... Читать дальше »

Я ходжу до школи, відвідую додаткові заняття з англійської мови, допомагаю батькам удома. Я намагаюсь встигати усе і робити це якомога краще, щоб не соромно було сказати, що це я зробив, тому часто я стомлююсь. Настрій у мене погіршується, працювати так, як би мені хотілось, я теж вже не можу. Та є одна справа, яка завжди мені допомагає покращити настрій та повернути працездатність.
Це для мене, як промінь сонця у пох ... Читать дальше »

Коли заходиш до української селянської хати, відчуваєш, що тебе зустрічає мудра й лагідна людина. Усе в ній, гармонійно доповнюючи одне одного, складає єдиний образ, певний змістовний знак. І цей знак споконвічно виконував не тільки практичну, а й естетичну та магічну функції, бо кожна річ у хаті мала своє символічне значення. Як жива людина, і у дні свят, і в печалі вона допомагала господарям.
Так, піч в українців сл ... Читать дальше »

Усі люди від народження наділені різними здібностями. Комусь добре вдається писати вірші, хтось знається на моделюванні одягу, деякі чудово розуміються на математиці або фізиці. Коли діти стають дорослими, то обирають різні професії та роботи. Хтось злітає на немислимі висоти, стає відомим та забезпеченим, а хтось усе життя перебивається, так би мовити, з хліба на воду і йому ледь вистачає грошей на прожиття. А чому? Адже ... Читать дальше »

Якось я залишився вдома один. Робити було зовсімнічого, і тому я вирішив подивитися телевізор. Узагалі-то я не дуже люблю його дивитись і проводжу вільний час із друзями або за гарною книжкою, але сьогодні гуляти було холодно, а книжка, як на зло, прочитана, і я перемикав з одного канала на інший, поки не знайшов програ¬му, в якій розповідалось про різні країни. Програма мене дуже зацікавила. Я почув багато про Великобрит ... Читать дальше »

Мені здається, на це запитання кожне покоління відповіло б по-своєму. І час, і моральні норми цйого часу, і суспільний лад — усе це відкладало відбиток на стосунки між хлопцем і дівчиною. Та існують споконвічно єдині вимоги, які керують цими стосунками. Вони не старіють з часом, на них не впливають суспільні зміни, бо вони народжені загальнонародними духовними цінностями, що закріпилися навіки в людському житті.
Для х ... Читать дальше »

Загальновыдома споконвычна любов нашого народу до рослин ы дерев.Первысна релыгыя наших предкыв-язичникыв грунтувалася на шановливому, побожному ставленні до наших зелених друзів. Наприклад, не тільки окремі породи дерев, але й цілі гаї до впровадження християнства вважалися священними.
Міфологічні вірування пов'язані з багатьма рослинами. їм приписувалась тотемна сила, котра здатна чути людський голос, а відповідно й ... Читать дальше »

Праця — це невід ємна частина людського життя, бо саме в праці ми проподимо майже весь свій день. Із семи днів, які має тиждень, п'ять днів людина працює. Працюють усі і завжди: дорослі люди — на роботі, діти — в школі. Навіть у вихідні мусиш працювати, щоб зробити якісь справи в домі або на городі, щоб виконати домашнє завдання на понеділок. Але це не погано, бо праця приносить користь і справжнє задоволення. Ми настільк ... Читать дальше »

Я ще навчаюсь у школі, але вже не разі не два запитував себе: ким бути? І я вирішив у майбутньому стати провідником пасажирських вагонів, як і мій тато.
Від нього я дізнався, що це одна з найбільш масових професій на залізничному транспорті. Перед відправкою в рейс провідник приймає вагон, інвентар, постільну білизну. Забезпечує посадку і висадку пасажирів, правильно розміщує їх у вагоні, створює необхідні для зручног ... Читать дальше »

Багато років тому англійський філософ Джон Локк, говорячи про почуття міри, прищеплене ще з дитинства, твердив, що в погано вихованої людини сміливість обертається грубістю, простота — неотесаністю, добродушність — улесливістю.
Ввічливість — найголовніша складова нашого життя. Це основа, на якій будується майже все: стосунки між людьми, їх ставлення до тебе. Ти живеш серед людей. Придивися уважно, що відбувається навк ... Читать дальше »

Де згода в сімействі
Де мир, а не війна,
Щасливі ті люди,
блаженна сторона,
Їх Бог благословляє...
Слова цієї пісні знали і знають у нашій родині. Бо кожна сім'я як колись, так і тепер, хотіла б бути саме такою — Богом благословенною.
Людське життя має бути щасливим, крихке сімейне щастя складається з багатьох чинників і стосунків.
Чому сьогодні часто з'являється зневага дітей до батьків, відчу ... Читать дальше »

Ліс – це краса, наше багатство, чудовий відпочинок, здоров'я людини.
Про ліс написано багато поетичних творів. Так, наприклад, у вірші М. Рильського «Розмова з другом» створено яскравий малюнок лісу в пору весняного розквіту, коли з найбільшою силою розкривається людям його краса.
Ліс у вірші Рильського — це образ — уособлення. Він виступає як друг, з яким веде розмову ліричний герой твору, слухає його «лісову піс ... Читать дальше »

Липневого ранку, коли сонце тільки-но Квітнуть соняшники зажевріло на сході, свої маленькі жовті голівки до нього повернули соняшники.
Рожевий прозорий схід все більше і більше розпалювався, червоно-багряне сонце сходило над обрієм. Слідом за сонцем, стежачи за його рухом на небосхилі, повертали свої жовті голівки соняшни¬ки. Обережно вони розкривали свої пелюстки, і згодом маленька зелена голівка перетворювалась на в ... Читать дальше »

Давно тебе не бачила. Але дуже хотілося б з тобою поспілкуватися. Так багато вражень, життя нестримно несе мене своїми потоками, але мені вдається вправно керувати течією,
Знаєш, я ніколи не жалкую, що витратила тоді гроші на поїздку до Москви. Яке чудове і водночас незвичне місто, занадто велике, щоб його можна було охопити та зрозуміти, воно живе своїм життям. Звісно, що на нас, таких як усі, що приїздять сюди на хв ... Читать дальше »

Однією з найболючіших і найактуальніших проблем для сучасної України є проблема еміграції її громадян до інших країн. Зрозуміло, що емігрувати за межі рідної країни змушені люди, що з різних причин не можуть повноцінно жити на її теренах. Як правило, це причини економічні (тобто бажання поліпшити рівень свого життя, забезпечити особистий добробут, а відповідно, і гідне існування) або ідеологічні (неможливість жити в країн ... Читать дальше »

І сучасний одяг може багато що сказати про свого власника — про його виховання та прибутки, професію та почуття смаку.. Але ще тисячу років тому одяг був набагато красномовніший. І помиляються автори старих історичних романів, коли вважають наших предків дикунами, що не ладні були виготовити гарних зручних речей. Сучасні дослідники стверджують: ті «грубо зшиті сорочки» на давніх слов'янах сиділи не гірше, ніж їхня власна ... Читать дальше »

Напевне, народна медицина така ж давня як і людство. Це первісна людина мусила надавати собі медичну допомогу, і зовсім природньо, що вона шукала засоби лікування насамперед у світі рослин.
З виникненням землеробства і розвитком тваринництва розширюються пізнання про рослинний і тваринний світ: обробляючи шкіру, наші пращури відкрили для себе в'яжучі властивості дубової та вербової кори. Первісна емпірична народна мед ... Читать дальше »