План
I. Характер, який визначає лідера.
II. Становлення лідера.
1. Роль лідера в колективі.
2. Лідери нашого класу.
3. Риси, які визначають лідера.
4. У нас спільні турботи.
III. Молодіжний лідер з’єднує колектив.
Відомо, що людський характер виявляється у різних сферах життя. Робота, навчання, захоплення, конфліктні ситуації дають змогу людині розкритись, виявити своє «я», адже характер — це не просто енергія або пасивність, темперамент або стриманість. Характер — це і ставлення до всього, що тебе оточує.
Саме у ставленні до оточення виявляється лідер. Навіть у дитячому колективі можна спостерігати за зростанням лідера. Саме за зростанням, бо діти мають як позитивні, так і негативні нахили. А дитячий лідер зможе підбити малюків на негативні вчинки. Та ж ситуація може спостерігатись і у підлітків.
Зовсім інша річ — молодь. Це вже дорослі свідомі люди, здатні відповідати за свої вчинки. На прикладі свого класу я б визначила лідера як людину, яка у певній ситуації бере на себе велику відповідальність за дії групи. Справа в тому, що в нашому класі визначилося два лідери. Спочатку я думала, що так не буває, але потім переконалася, що наші лідери доповнюють один одного. Настя, наша староста, створює навколо себе таку теплу атмосферу, що з нею хочеться спілкуватися. Вона чуйна і доброзичлива. Вона організовує нас на відвідини хворих, на всі культурно-масові заходи. Унеї гарна вдача, але одна риса найбільше приваблює: вона вміє слухати. Тому до неї йдуть за порадами і хлопці, і дівчата. А коли щось стосується нашого навчання, то на перший план виступає Наталя. Вона бере на себе ініціативу у підготовці до іспитів, у додаткових заняттях учнями, які не встигають у навчанні. Але коли у Наталі неприємності — вона теж потребує Настиної підтримки.
Ось так і живуть у нашому класі два лідери — Настя і Наталя. Обидві добре навчаються, обидві ціленаправлені і життєрадісні, чесні і принципові. Але Настя трохи м’якша за вдачею, а Наталя — трохи суворіша. Вони ніби доповнюють одна одну. А класові від цього тільки користь, на всіх напрямках шкільної роботи він попереду. Унашому класі хороший мікроклімат, доброзичливість і взаємодопомога. А найголовніше, на мою думку, це те, що клас становить єдине ціле, кожний рахується з думкою інших, поважає точку зору однокласників. У нас спільні радощі й турботи, а після закінчення школи нам буде що згадати, бо усі шкільні заходи були для нас цікавими, тому що ми брали участь у їх підготовці. Лижні змагання і туристські походи, пісня біля вогнища — все це наші спільні спогади.
Хотілось би, щоб і надалі нам таланило, щоб було взаєморозуміння з однолітками і дорослими. А найголовніше, я хотіла б завірити усіх старшокласників, що коли є лідери в колективі, то це всім на користь.
|