І ВАРІАНТ
У 1943 році з'явився твір українського письменника Івана Багряного «Тигролови», визначити жанрову приналежність якого — і до сьогодні важке завдання для літературознавців. Однозначно можемо сказати тільки, що цей роман — складний за побудовою і великий за розміром (складається з двох частин, дванадцяти розділів, має розгалужену систему підрозділів, історичних довідок тощо) епічний прозовий твір, із значною кількістю персонажів, великими часовими і просторовими межами (дія відбувається на всій території колишнього СРСР, особливо відчутний великий простір, який охоплює автор своєю увагою, коли ми читаємо про «Тихоокеанський експрес нумер один», що мав «маршрут майже на пів земної кулі, маршрут «Нєгорєлоє — Владивосток», тобто від понурої Прибалтики і до берегів Японського моря, маршрут на 12 тисяч кілометрів і стільки ж назад»), із докладною характеристикою героїв та обставин (герої постають перед нами яскравими особистостями з умотивованими вчинками, власними мріями і сподіваннями, ми віримо їм).
Усе ж, що стосується визначення виду роману, викликає зливу суперечок, непорозумінь і вагань. Твір виблискує різними гранями, і кожна така грань дає нове визначення твору. У першу чергу слід визначити пригодницьку складову роману. У ньому діють сильні герої серед незвичайних природних умов (уссурійська тайга), їх оточують екзотичні рослини й тварини, (чого вартий один лише господар тайги — тигр Амба, а також згадки про панування оленів, шлюбні співи ізюбрів, скажені очі рисей тощо). Головний герой взаємно закохується у дівчину, що виросла серед дикої природи і має такий самий дикий норов, і разом вони перемагають своїх ворогів. Але сказати, що це пригодницький роман, і поставити крапку — ще рано.
Роман містить детальний опис тоталітарної держави, методів її керування людьми. Перед читачем розгортається страшна документальна картина ВАМЛАГу, «безконечні лави людей, списаних геть з життєвого реєстру, обтикані патрулями з рушницями і псами». Засуджені на заслання до таборів стоять докірливими рядами обабіч залізничної колії, «нащадки Многогрішного і нащадки того Авакума вільнодумного... Каторжники». Не менш страхітливий опис «ешелонів смерті», що везли засуджених до таборів. Вони нагадували лиховісних драконів із виряченими червоними счима-ліхтарями. Ми з твору вивчаємо викреслені, а значить, невідомі сторінки нашої трагічної історії. Тому роман можна назвати ще й політичним, історичним і документальним.
Вивчаючи біографію Івана Багряного, ми дізналися про те, що письменник був заарештований радянською владою і засуджений до висилки в табори. Ми дивувалися сміливості людини, яка змогла втекти з далекосхідних тюремних поселень і кілька років підкорювала тайгу. Читаючи роман, ми в образі Григорія Многогрішного немов бачимо самого Івана Багряного. Таким чином, твір має ще й автобіографічне забарвлення.
Отже, визначення жанрової приналежності роману «Тигролови» стає важким завданням для вдумливого читача. Залишається дивуватися таланту письменника, який зумів тісно переплести ознаки різних видів роману у своїй розповіді про долю людини й створити неповторний зразок літературного мистецтва як в українській, так і світовій літературі.
ІІ ВАРІАНТ
Знайомлячись із кращими здобутками світової літератури, український читач може легко помітити, що в українській літературі дуже бідно порівняно зі світовою представлений пригодницький жанр. Шкільна програма, як і в радянські часи, продовжує знайомити учнів із серйозними творами і майже зовсім не передбачає вивчення пригодницької літератури, а тим більше — фантастики. Але, мабуть, читачі з більшим «стажем» були б здивовані, коли б дізналися, що в багатьох країнах світу вже півстоліття читають пригодницький роман українського письменника Івана Багряного. Це його роман «Тигролови», що був написаний у 1944 р., а в Україні вийшов друком лише в 1991 р.
Отже, як уже було зауважено, «Тигролови» І. Багряного за жанром — пригодницький роман. Здоров'я, силу, лицарство і любов до людини та свого народу — такі риси знаходить критик Юрій Шерех у «Тигроловах», вважаючи, що Іван Багряний цим твором «стверджує жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіма ідеями, почуттями, характерами».
Однією з особливостей роману І. Багряного «Тигролови» є те, що він поєднав у собі дуже серйозні, глибокі проблеми з романтикою пригод. Пригоди, у свою чергу, дуже різні: це і пригоди головного героя Григорія Многогрішного, його втеча, мандри і боротьба за виживання в диких тайгових нетрях, це і пригоди «почуттєві». Вже на початку твору характер Григорія Многогрішного подається цілісним, сформованим. Перед читачем він розкривається як герой цілком позитивний. Він щиро любить свій народ, свою Батьківщину. Наділений могутньою волею до життя, гідного людини, герой завжди залишається вірним загальнолюдським моральним принципам. Його захоплення Наталкою позначене високогуманними лицарськими рисами. Григорій, як справжній позитивний герой пригодницького роману, благородний у своїх вчинках, думках і почуттях.
У творі Багряного відсутні такі ознаки роману, як велика кількість дійових осіб, кілька сюжетних ліній, зображення життя героїв упродовж значного відрізку часу на досить великій просторовій площині. Через відсутність цих ознак твір Багряного можна назвати повістю. Але масштаби проблем, піднятих у творі, їх глибина дають підставу вважати його романом. Більше того — твір .виходить за рамки пригодницького роману, адже містить у собі великий пізнавальний і виховний потенціал. Так, у творі багато цікавого матеріалу з області історії, ботаніки, зоології, географії, українознавства.
Хочеться закінчити виклад своїх думок словами О. Ковальчука, який зазначив, що роман «Тигролови» «чарує справжнім шармом пригодницького жанру: динамічним розгортанням подій, благородством поведінки головних героїв, їхнім умінням знаходити вихід із численних екстремальних ситуацій, торжеством справедливості».
|
