Попри культівсько-застійне глухоліття, попри будь-які кон'юнктурні перепади Дмитро Білоус завжди безхитрісно, завзято і, я б сказав, навіть азартно служив і служить Слову. Цілеспрямовано, затято, повсякденно. Одна із збірок поета так і називалася — «Обережно: слово!». Крадькома щезали українські школи, якось несподівано упали тиражі українських видань (бо кількість неуваги переросла в якість зневаги), хоч суспільний фасад запопадливо гримувався і маскувався під небувалий розквіт, під нібито зоряну годину нашої культури.