Лiтературне обдарування генiального українського перекладача-полiглота Миколи Олексiйовича Лукаша (19.12.1919 - 29.08.1988) визначилося i виявилося рано. Вiн зростав у збiднiлiй родинi, яка намагалася пристосуватися до нових умов пореволюцiйного iснування. Батько Олексiй Якович - колишнiй прикажчик купця Риндiна, скупника ткацьких виробiв, мати Васса Iванiвна - колишня служниця вiдомого в Кролевцi пана Рудзинського, вбитого пiд час революцiйних заворушень. Заповнюючи анкети та пишучи автобiографiї, М.Лукаш постiйно вказував: "батько - рiзноробочий, мати - ткачиха" [1], або "батько - чорнороб, вантажник, мати - ткачиха" [2], але це була не вся правда. У роду Лукашiв та Оникiєнкiв (дiвоче прiзвище матерi) були й козацькi, й дворянськi коренi; дiд по батьковi Якiв Iллiч Лукаш мав сан диякона, викладав у школi церковнослов'янську мову i був регентом хору Покровської церкви.