Актуальність теми дослідження. Молоді прозаїки кінця XIX – початку XX століття замислювалися над необхідністю пошуків нових зображальних можливостей письменства. Вони прагли внести в художню практику, яка ґрунтувалась на засадах критичного реалізму, систему засобів оновлення і в змісті, і в формі.
