В категории материалов: 128
Показано материалов: 106-128
 Андрій Малишко — поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим. |
Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857р. в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано осиротів і виховувався в своїх родичів. Початкову освіту одержав у дяка с. Гордині, закінчив у 1877р. |
Рідна слобода стала прообразом селищ, у яких розгорталися головні події творів письменника, — від ранніх оповідань, першої повісті «Баланда» (1930), де показане велике селище Слобода, і до роману «Гроза» (1936), який розповідає в основному про слободу Борисівку. |
У гроно талановитих майстрів української прози повоєнного часу ім'я Анатолія Дімарова вписувалося повільно й важко. Принаймні, офіційне його визнання припізнилося на два десятиліття, коли брати за точку відліку 60-ті роки, впродовж яких одна за одною виходили частини роману «І будуть люди» (1964, 1966, 1968). |
Можна з впевненістю сказати, що творчість Олеся Гончара загальнолюдська, бо про загальнолюдські цінності він вболіває у кожному своєму творі. Який період історії нашого народу не розглядав би автор, — скрізь простежуються найвищі цінності життя — свобода і людяність. |
Ідеал - це заповітна життєва мета людини. Про наміри молодого адвоката йдеться вже в V розділі повісті. Рафалович знайомиться з "гонораціорами міста", швидко пересвідчується, що потрапив у "каламутне озеро", і визначає для себе лінію власної поведінки, формулює свій життєвий план... |
Кіноповість «Україна в огні» — один із найсильніших, найбільш вражаючих творів української літератури про трагедію народу в роки другої світової війни та й упродовж усієї своєї історії. |
Адріан Феофанович Кащенко народився 19 вересня 1858 року в родині Феофана Гавриловича Кащенка, родовід якого сягає часів Запорозької Січі в пору її розквіту. |
Винниченко розпочав свою літературу творчість на тлі згасання поетики реалістично-побутової школи, її народницько-етнографічної тематики (І.Нечуй-Левицький, П.Мирний). Починаючи з кінця ХІХ ст., згадана школа все більш і більш поступалася місцем модерній прозі та драмі (Л.Українка, О.Кобилянська, В.Стефаник). |
Галицька Костянтина Іванівна часто підписувала свої твори псевдонімами і криптонімами: Віра Лебедєва, Чайка Дністрова, Віра Кропивницька, Віра Луганська, Стефан Горський та інші. |
Франко — це ж і є та сила, яка вміщує в найменшій іскрі нашої національної свідомості програму космосу — код не знищеної любові до праці, до правди, до свободи. |
Українцям, на думку письменника, треба поглибити відчуття „споріднености крови і духу”, звернутися до витоків ментальності й чуттєвості. Необхідно на якісно новий рівень піднести роль жінки в суспільстві, як основи роду і нації вцілому. Ці ідеї знайшли своє продовження у статті „Українська жінка”. |
Зацікавлення Івана Франка спадщиною світової літератури має виміри надзвичайно широкі. За такою широтою позиція жодного іншого із українських літераторів не може йти в порівняння з Франковою. |
Навіть не кожен фахівець тепер знає факти життя й вагому творчість талановитого українського письменника початку ХХ століття Модеста Пилиповича Левицького (1866–1932). А тим часом його рясний доробок давно й терпляче очікує на заслужену увагу вдумливого, чутливого і людяного читача, на авторитетну й справедливу оцінку літературознавців. |
Народився у с. Хомутинці у родині священика. У 1841-49 рр. навчався у Шаргородській бурсі, у 1849-55 рр. - у Подільській духовній семінарії у м. Кам'янці-Подільському. Був рекомендований до Петербурзької духовної академії, однак всупереч рішенню правління семінарії та волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, яку закінчив у 1861 р. із званням доктора медицини. |
Народ відзначає знаменні ювілеї філософа-поета. Відкрито меморіальні музеї письменника; йому споруджено оригінальні пам‘ятники у нас в Києві, Лохвиці та Сковородинівці, гранітній монумент у Бабаївському лісі й у Сковороднівському парку. |
Відомо, проблематика і жанрова своєрідність що Юрій Мушкетик починав як історичний белетрист. У 1954 році «Радянський письменник» видав його роман, який був одразу перекладений російською мовою і вийшов у цьому ж таки році в «Молодой гвардии» — призначався він до тодішньої трьохсотлітньої дати. |
Псевдоніми — Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик. Криптоніми — М.В., К-ич М., М-У-ко та інші. Микола Кіндратович Вороний народився 7 грудня 1871р. у сім'ї ремісника на Катеринославщині. |
Іван Франко, народився 27 серпня 1856 р., в Нагуєвичах Дрогобицького повіту, в Східній Галичині. Батько був селянином і помер, коли йому ще не було восьми років. |
Володимир Винниченко народився 14 липня 1880 року (за ст. ст.), в місті Єлисаветграді Херсонської губернії в робітничо-селянській родині. |
Творчість Григорія Сковороди цікава й багатогранна. Життя його є взірцем служіння Богові, прагнення до самовдосконалення. Самопізнання людини, на думку Сковороди, має своєю остаточною метою "Мистецтво життя”, яке він називає "найвеличнішим” з усіх мистецтв. |
Навряд чи сьогодні у світі знайдеться ще народ, для якого цей герой, син богині Венери та троянця Анхіза, був би настільки своїм, рідним. Хоча так само навряд українці в своїй більшості ототожнюють свого національного Енея з Енеєм великого Вергілія. |
Навчав, що в природі краса, гармонія, а в суспільстві – несправедливість, і щоб змінити макросвіт на краще, треба кожному змінити мікросвіт, тобто себе самого. Пізнавши себе, а пізнаєш – удосконалюй. Пізнаючи свої нахили, людина правильніше визначає своє місце в суспільстві й принесе найбільшу користь. |
|
