 Большую часть своей жизни русский художник Александр Иванов провел в Италии. В России вспоминали о нем время от времени, когда в печати появлялись сообщения людей, посещавших его мастерскую в Риме. Посланный за счет Общества поощрения художников, А. Иванов в благодарность прислал ему свою картину «Явление Христа Марии Магдалине». Она сразу же поставила его в ряд с лучшими русскими художниками и, будучи выставлена в Акад
...
Читать дальше »
|
При волшебном прикосновении его кисти воскресала живопись историческая, портретная, акварельная, перспективная, ландшафтная, которой он дал в своих картинах живые образцы. Кисть художника едва успевала следовать за его фантазией, в голове роились образы добродетелей и пороков, беспрестанно сменяясь один другим, целые исторические события разрастались до самых ярких конкретных очертаний.
|
Я - як і всі. І штани з полотна... І серце моє наган... Бачив життя до останнього дна
|
Ім'я Євгена Плужника далеко не всім відоме. І тому, що поет працював порівняно недовго, якихось 12 років, видавши всього дві книги віршів - "Дні" (1926) та "Рання осінь" (1927), - і тому, що за певних умов його ім'я майже 20 років не згадувалось. І лише коли в 1996 році вийшла з друку його збірка "Вибрані поезії", сучасники змогли гідно оцінити Євгена Плужника.
|
Питання про долю персонажа роману "Місто" Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар'єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення п
...
Читать дальше »
|
Вершиною творчого генія Валер'яна Підмогильного став роман "Місто", в якому він роздумує над феноменом людського буття, над тими неймовірними суперечностями, що крають душу кожної мислячої особистості, над самою природою існування індивіда в оточенні собі подібних.
|
І все ж таки: в началі було — Слово. І все ж таки: начальний дух — Любов!
|
Андрій Малишко у своїй книзі «Думки про поезію» писав: «Для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона посестра життя, порадник, і пірний-друг, і суворий суддя. Людина хоче з нею журитися і радунатися, мислити і працювати». Написавши ці слова, поет влучно охарактеризував таку рису українського народу, як пісенність, велику любов українця до пісні.
...
Читать дальше »
|
Багате талантами чарівне Прикарпаття. І все ж не помилюся, коли скажу, що найціннішою оздобою в мистецькому світі усього куточка є творчість Дмитра Павличка. Син простого лісоруба із Стопчатова (Косівщина) увібрав у своє серце і шум смерекових лісів, і гомін річки Лючки, і той нескорений дух Довбуша, що живить не одне покоління гуцулів. Життєві стежки Павличка не були легкими. Про це чудово с
...
Читать дальше »
|
Взявши собі колись за зброю правду, поставивши перед собою мету «брехню палить», Дмитро Павличко все своє життя прожив борцем за народні ідеали. За правду на землі. Та чи була потрібна правда владі, за якої жив поет-громадянин?! Мабуть, ні. Бо як інакше можна пояснити той факт, що 18 тисяч примірників ( весь тираж) книжки з промовистою назвою «Правда кличе!» було вилучено з обігу і знищено чи
...
Читать дальше »
|
Олег Ольжич - син відомого поета Олександра Олеся. Батько, ніби передчуваючи сумну долю свого первістка, писав у "Колисковій": Стану я казки казати
|
Поезія борця за волю України Олега Ольжича надзвичайно лаконічна й динамічна. Здається, що філософським роздумам над проблемами буття в них немає місця. Проте, читаючи кожен твір поета, замислюєшся над його глибоким змістом, і те, що залишилось недосказаним чи завуальованим, розкривається за допомогою уяви, показуючи прірву почуттів і думок, якими переймався Олег Ольжич.
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Святий образ матері... Немає, мабуть, письменника, художника, музиканта, який би не присвятив свого твору цій найріднішій, найкращій людині на землі. Згадаймо лише Лесю Українку, О. Кобилянську, В. Стефаника, О. Довженка, А. Малишка тощо. На мою думку, серед українських поетів саме Борис Ілліч Олійник весь свій талант при
...
Читать дальше »
|
Олександр Олесь ненастанно шукав таких виражальних засобів, які з найбільшою точністю відображали б любов і захоплення Україною, надії та розчарування, його журбу і радість: Жита з волошками, і луки, і гаї.
|
Відpадно, що поpуч з іншими пpізвищами митців pідної культуpи, котpі останнім часом знову займають гідне місце у скаpбниці нашої спадщини, бачимо й ім'я Олександpа Олеся. Цей поет довго замовчувався. Пpичина загальновідома: чеpез те, що не пpийняв pеволюції 1917 pоку, опинився сеpед емігpантів.
|
І ВАРІАНТ
Іван Нечуй-Левицький — неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів, характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис.
У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Де згода в сімействі,
Там мир і тишина,
Щасливі там люди,
Блаженна сторона.
Г. Сковорода
І. Нечуй-Левицький — надзвичайна постать українського письменства. За своє життя письменник створив багато цікавих творів, але,
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Спочатку хочу навести одну цитату з С. Єфремова: «Напрям його літературної діяльності й зміст його численних творів залежать цілком од тієї надзвичайної епохи, коли він почав літ і свідомості доходити. Як знаємо, то був час скасування кріпацького ладу, час першого серйозного звороту інтелігенції до народу, час великих над
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Іван Нечуй-Левицький — один з класиків українької літератури, чиї твори, на жаль, у наш час не користуються популярністю у широкого загалу. І, мабуть, багато втрачає наш сучасник, відмовившись від цих сторінок, сповнених соковитих барв українського слова, творів, герої яких — справжні представники нашого народу, чисті душ
...
Читать дальше »
|
Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті "Кайдашева сім'я" автор так майстерно створив своїх
|
Повість «Князь Ієремія Вишневецький» переносить читача у вируюче XVII століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти пану¬вання польської шляхти. Але в центрі уваги митця — не героїка боротьби, а спроба осмислити, як став не тільки зрадником, а навіть катом рідної о народу князь Ієремія Вишневецький, нащадок славного українського лицаря Байди Вишневецького. На
...
Читать дальше »
|
Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він — невмирущий. Згадаймо, що нести ; співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося Іванові Семеновичу т
...
Читать дальше »
|
Повість І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» — один з найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано життя пореформеного села з усіма його суперечностями. У центрі зображення твору — національна руйнація України в умовах колоніальної дійсності. Найвиразніший вияв цього нищення — духовний занепад народу, втрата ним одвічного прагнення до волі й незалежності, почуття національ
...
Читать дальше »
|
|
