Павло Тичина, на мою думку, поет геніальний і водночас суперечливий. Поет, якого називали справжнім генієм і втраченим генієм. Поет, про якого О. Гончар писав: "Тичина - це музика й барви, це чистота душі", а Є. Маланюк назвав "поетом однієї книжки". Поет, про якого доводилося чути: "А Тичина пише вірші, та все довші, та все гірші". То який же він, справжній Тичина?
|
І ВАРІАНТ
Павлу Григоровичу Тичині довелося жити у важкі для нашої країни часи: Перша світова війна, революція, громадянська війна, становлення та втрата незалежної української держави, радянська диктатура з її забороною писати правду, висловлювати власну думку. Все це не могло не відбитися на творчості поета: змінювалися часи — зм
...
Читать дальше »
|
Творчість Павла Григоровича Тичини — це гімн життю, весні, природі і людині. Він увійшов у літературу передзвоном своїх «Сонячних кларнетів», музику яких не почути було неможливо. Перша збірка поета ввібрала в себе найоптимістичніші настрої молодої людини, життя якої тільки починається; ввібрала музику серця і музику Всесвіту, космосу, природи, що злилися в ній в унісон, як зливається життя л
...
Читать дальше »
|
Чарівна, мальовнича природа України не може залишити байдужою жодну людину, здатну сприймати прекрасне, а тим більше поетів, душа яких відкрита для всього тонкого, красивого. Не один вірш присвятили вони рідним вербам, лукам, річкам, і слова ці наповнені щирою любов'ю до рідного краю.
|
Тичина — найвеличніший український поет 1920-х. Поряд із Франком, Бажаном і Гончаром висувався на Нобелівську премію. На думку відомого вченого Дмитра Степовика, у психіці Тичини переважає протистояння двох основних потуг: ролей поетичного діяча й самітника. Така людина усвідомлює, що живе неправильно, але змінити нічого не може. Тичина — доглибинно роздвоєний тип. Він говорить протилежне не
...
Читать дальше »
|
Одним із найвищих естетичних досягнень української літератури XX століття є поява специфічного художнього стилю — кларнетизму. Найповніший розвиток цей стиль отримав у творчості Павла Тичини. До нього належать збірки «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав», також декотрі з поезій, що ввійшли в збірку «Плуг», і перші фрагменти драматичної поеми «Сковорода».
|
І ВАРІАНТ
Початок XX століття в українській літературі ознаменувався появою цілого сузір'я талановитих поетів. У ньому яскравою зіркою засяяло ім'я П. Тичини. Він був не тільки видатним письменником, але й надзвичайно чуйною, благородною і скромною людиною, у серці якої жила безмежна любов до Батьківщини. Україна в поезії Тичин
...
Читать дальше »
|
Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. О. Теліги Дмитро Донців назвав Олену Телігу "поетесою вогняних меж". У долі її й справді було багато межових ситуацій: між щастям і горем, успіхом і поразкою, життям і смертю. Вона з'явила
...
Читать дальше »
|
Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів XX століття. Він був людиною, яка сміливо, самозречено боролася за високі ідеали добра, правди, справедливості, гуманізму, за національну гідність і самосвідомість народу. Тому він
...
Читать дальше »
|
Кохання... Яке воно було для поета, що велику частину свого життя був відірваний від рідної землі, від родини? Вчитаймося у ці рядки: Вона і я поділені навпіл
|
І ВАРІАНТ
Для свідомості більшості читачів Василь Стус залишається легендарною постаттю незламного борця за волю України. Країна в той час потребувала свого героя, який би став на захист вічних цінностей буття, і такий герой з'явився. Як мало хто в той час, він словом і ділом здобув право називатися справжнім національним героєм. <
...
Читать дальше »
|
Перш ніж почнемо говорити про поезію Василя Стуса з точки зору її людяної інтелектуальності, безмежної любові поета до людей, згадаємо слова самого митця: «І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет — це людина. Насамперед. А людина — це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Україна, її доля, її майбуття — головна тема творчості видатного українського поета В. Стуса. Про що б поет не писав, чи то про матір, чи то про сина, дружину, самотність свою у чужих краях — пін пише про рідну землю, згадуючи її з ностальгією. В одному з листів до Андрія .Малишка він писав: «Я визнаю, що заради щастя рід
...
Читать дальше »
|
Іван Дзюба писав про Стуса: «...Це був інтелект могутній і тонкий, і притому інтелект постійно самовдосконалюваний, самонарощуваний, з безмежними можливостями самовдосконалення і самонарощування. Зрозуміло, що за нормальних умов вони розвинулися б у такій повноті, якої годі й уявити... Підстав для його страждального життя йому б вистачило. Адже терпів він не тільки за себе, а за всю Україну..
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Сьогодні часто можна почути від молоді про потребу негайного переїзду до країн «кращих» і «багатших». Легко відступитися від рідного сьогодні, важко щось змінити на краще своєю працею. Та невже там, за кордоном, хтось чекає на нероб і любителів красивого життя? По-іншому складалася доля українців на зламі XIX—XX столі
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Багато сказано й написано про нелюдські страждання українського селянства. Цій темі присвятили свої твори Марко Вовчок і Юрій Федькович, Леся Українка й Іван Франко, Ольга Кобилянська й Михайло Коцюбинський та багато інших письменників. Але найвагоміші, мабуть, твори Василя Семеновича Стефаника. Написав він мало: приблизн
...
Читать дальше »
|
«Стефаник, один із найцікавіших українських письменників XX століття, навчив мене пильно вглядатися в людську душу. Василь Стефаник, як і Хемінгуей, залишається недосяжним взірцем для сучасних новелістів...», — писав видатний поет сучасності Іван Драч. «Як коротко, сильно і страшно пише ця людина», — сказав російський письменник Максим Горький, прочитавши новели Стефаника. Справді, лаконізм в
...
Читать дальше »
|
До Русова, який став батьківщиною славетного новеліста, ідуть літературні паломники з усієї України, з цілого світу. Припадають серцем до зболеного Стефаникового слова і п'ють цілющу воду зі Стефаникової криниці тієї, що й досі стоїть у його затишному обійсті. Звідти, де стоїть оселя письменника, видно, мов на долоні, все село. А на горбі, вдалині, бовваніє камінний хрест, — той, який дав наз
...
Читать дальше »
|
Стефаникове слово пробуджувало добро і гуманність, співчуття до людського горя і чесність, справедливість і любов до України та її народу. Яскраве свідчення цього — новели письменника «Марія», «Сини», «Мати», «Межа», «Вовчиця». Чи не найбільш вражаючий із них твір — новела «Марія».
|
70-90-і роки XIX століття в розвитку української поезії позначені ідейними та естетичними шуканнями, прагненням збагатити її тематику, розширити коло проблем, які щодня ставить перед людиною життя. Михайла Старицького, відомого драматурга і театрального діяча, по праву називають також видатним талановитим поетом, який збагатив нашу літературу шедеврами громадянської й інтимної лірики. Сильна,
...
Читать дальше »
|
«Батьком українського театру» назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п'єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: «Не суд
...
Читать дальше »
|
Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш "Любіть Україну". Вірш згодом увійшов до збірки "Щоб сади шуміли". Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ "вишневої" України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ з багатою культурою і солов'їною
...
Читать дальше »
|
Цього року я вперше пізнав глибину поезії Володимира Сосюри, хоч, зізнл юсь, читав його вірші і раніше. Але це були поодинокі випадки, тому і не запам'ятовувалися ці вірші надовго. Мабуть, усе вимагає саме свого часу, і сьогодні я вже сприймаю Сосюрині рядки як відверту сповідь близького друга. У них - безмежний світ В. Сосюри, який був поетом незвичайної щирості і праи дивості, який не вмів
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Тема кохання займає одне з важливих місць у всій світовій літературі. Люди оспівували кохання завжди. Не обминув цю тему і щедро обдарований природою поет Володимир Сосюра. Своїми віршами В. Сосюра наповнює душу читача красою, радістю, щирістю. Простота, замріяність автора, м'яка задушевність відбилися у його творах.
...
Читать дальше »
|
Багата і прекрасна Донецька земля — саме наш регіон є українською скарбницею корисних копалин, тут сконцентрована майже вся промисловість. Проте не тільки вугілля та метал дає наш край Україні. Багатий він і своїми талантами, що, як перлини, як коштовні діаманти, прикрашають нашу запилену та задимлену шахтарську землю.
|
І ВАРІАНТ
Сосюра — поет-лірик. Його твори вражають витонченістю почуттів, які сповнюють серце автора і передаються читачеві. Ще недавно він жив серед нас, любив свій народ, рідну Вітчизну, оспівував їх у віршах і поемах, які залишив нам як найцінніший скарб. Згадаєш В. Сосюру — і відразу постає в уяві цвітіння садів, «солод
...
Читать дальше »
|
«Люблю України "коханеє небо...», — написав Володимир Сосюра, втіливши у цих чотирьох словах любов свого життя — любов до України. В небі сила і міць життя, його чистота — ідеал душі людської, символ єдності, гармонії всього прекрасного, що може бути на нашій землі. Від нього українці віками чекали Божого благословення, просили щастя і долі для своєї Вітчизни. Любов до Батьківщини пронизує тв
...
Читать дальше »
|
Ім'я та діяльність Івана Мазепи завжди привертали і привертають увагу багатьох істориків, критиків, літературознавців, письменників. Найчастіше його показували як підступного зрадника, властолюбця, людину ницу, прокляту церквою і Богом. І лише незначна частина авторів, відступаючи від загальноприйнятої думки, відтворювала справжнього Мазепу — борця за свободу своєї країни. <
...
Читать дальше »
|
Солов'їні далі, далі солов'їні... Знов весна розквітла на моїй Вкраїні!
|
Українська поезiя дала людству таких велетнiв свiтового рiвня як Франко, Леся Українка, раннiй Тичина, Маланюк, Барка, Стус. Та з-помiж них постать Максима Рильського вирiзняється яскравими неповторними гранями. Його творчий доробок вражає вагою зробленого, довершенiстю художньої форми, вишуканiстю образу та глибиною думки.
|
У філософії Г. Сковороди важливе місце посідає теорія пізнання. На думку мислителя, важливу роль у створенні ґрунту для добробуту людини і всього людства повинна відігравати творча праця. Реалізуючи свої філософські роздуми, Г. Сковорода створив оригінальну теорію «сродної праці». Розмірковуючи над принципом «сродної праці», він мав на увазі поєднання практики із «сродністю», тобто людина пов
...
Читать дальше »
|
Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима... М. Вінграновський
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Василь Симоненко, ніби та падаюча зірка, що промайнула небосхилом української поезії. Зірка, яка палала недовго, та залишила ПІСЛЯ себе напрочуд яскравий слід. Ось як писав про нього Дмитро Павличко: «Він мало жив. Немов літак, що ховається за обрієм піпіідше, ніж доб'ється до нашого слуху шум його двигунів, Василь Симоне
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Кохання може змінити для людини цілий світ. Одних воно підносить понад хмари, вивищуючи їхні високі душі, інших витягає з дріб'язку щоденних турбот до чогось справжнього, непересічного, робить щасливими, інших мучить і змушує страждати. Але ніхто з людей, мабуть, не зміг би сказати, що волів би залишитися без кохання, не
...
Читать дальше »
|
Кілька поколінь читачів захоплено читали поезії Василя Симоненка, знали їх напам'ять, цитували принагідно, коли заходила роїмова про болючі проблеми цілих поколінь. Рання смерть поета створила навколо нього справжній ореол мученика. Можна було навіть почути розмови про навмисне знищення його поетичного і генін. Так це чи ні, кожен, мабуть, вирішуватиме для себе, але Симоненкове слово було нас
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Не шукав я до тебе Ні стежки, ні броду. Бо від тебе узбіччям Ніколи не брів — Я для тебе горів, Український народе, Тільки, мабуть, Не дуже яскраво горів.
Василь Симоненко був поетом надзвичайної щирості й людяності, поетом, що оспівав любов до зе
...
Читать дальше »
|
Ніколи український народ не забуде найстрашнішої трагедії в історії України — кривавого терору часів сталінщини, хрущовщини і брежнєвщини. Скільки лише за цей час загинуло невинних людей, а також «розумників із гнилої інтелігенції», як тоді називали письменників, художників та інших, які виступали проти існуючого ладу і не хотіли «присмоктуватись» до нього. Сюди відноситься талановитий поет,
...
Читать дальше »
|
Про український футуризм почали згадувати порівняно недавно. Проте не слід забувати, що у 10-30 роки XX століття це була потужна авангардна течія у нашій літературі. Очолював групу футуристів Михайло Семенко. Людина-блискавка, людина, яка вміла робити мертві петлі у поетичному небі; людина, яка стверджувалась і вдосконалювалась, розробляючи власний неповторний стиль. Разом із тим поет мав вра
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Улас Самчук у своєму романі «Марія» подав читачеві справжню розгорнуту картину життя українського суспільства на початку XX століття — бурхливого століття воєн, у тому числі громадянських, століття бурхливих соціальних змін. Як дбайливий дослідник, письменник по крихітках зібрав і відтворив риси цього склад¬ного буремного
...
Читать дальше »
|
...Крутиться колесо життя... Змінюються погляди, влади, вартості, проте не меншають роль та значення жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, підтримує в людських душах промінці доброти і людинолюбства, жаги до життя. Тому й не дивно, що велика кількість творів мистецтва присвячена саме жінці.
|
|