 Вірш
«Ти знаєш, що ти – людина» входить до останньої прижиттєвої збірки
поета «Земне тяжіння» (1964 р.). До неї ввійшли такі шедеври, як
«Задивляюсь у
твої зіниці», «Лебеді материнства», «Розвели нас дороги похмурі», «Ну
скажи –
хіба не фантастично…» тощо.
|
З кожним роком у нашому житті з’являється все більше
нового, зокрема приходять до нас і нові свята. Зовсім нещодавно до нас
прийшла нова традиція - святкувати День Святого Валентина, День усіх
закоханих. Ставлення до нових свят так само різноманітне, як і ставлення
людей до нового взагалі. Комусь не подобают
...
Читать дальше »
|
Кохання. Закохані. Промовляю ці слова - і переді
мною проходять тисячі щасливих людей, які відчули повноту і всю силу
найсо-лодшого і терпкого до щему почуття. «Тільки закохані мають право
називатися людьми», - стверджував класик. Звичайно, що так. Тільки той,
що кохає сам і відчуває це з боку іншого,
...
Читать дальше »
|
Твір на вільну тему. У сучасному
житті, не відстаючи від темпу технічного прогресу, відбуваються і
культурні, і морально-етичні зміни у суспільстві. Одночасно з цим
змінюється і наша мова. Проте яких би змін не зазнавало б суспі
...
Читать дальше »
|
Дуже багато було написано та сказано про українську
мову, про її красу та співучість, про її величезне значення для нашого
народу. Проте так склалася історична ситуація навколо України, що чи не
всі українці так чи інакше стикалися з надзвичайно актуальним питанням
для України, а саме - із двомовністю. Усім
...
Читать дальше »
|
Твір на тему кохання. Протягом
усього часу існування людства взаємини між людьми відігравали
визначальне значення у житті особистості. Людина не могла відчувати себе
по-справжньому щасливою, якщо не складалися її стосунки з друз
...
Читать дальше »
|
Наша земля - земля славного
незабутнього минулого, земля, якою можна пишатися. Скільки всього
витерпіла вона за довгі віки свого існування, за ті часи, поки
формувалася поступово нація з гордим ім’ям - українці. Недарма О. Довженко писав: «Не знаю я
народу, та й нема такого другого народу нині на Землі, щоб
...
Читать дальше »
|
Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях
бороди щось енергійне, уперте, скромно одягнений, - він тихий і зовсім
непомітний, поки мовчить. А заговорить - і вам стане тепло і ясно од
світла його очей. Сильна, цільна натура, що гордо вийшла з житейського
бою! Бачиться мені в образі бідного апостола: сидит
...
Читать дальше »
|
Приємно і радісно стає на душі від усвідомлення
того, що не перевелися ще такі фанатично віддані книзі люди, як професор
Білоусов. Не менше захоплення викликає в нас і юний Микола Гоголь,
коли він із німим зачудуванням оглядав професорські скарби, надбані ним
протягом цілого життя. "В мене є друзі, - писав Ф
...
Читать дальше »
|
У нашому селі звикли ретельно готуватися до
Різдвяних свят і до Свят-вечіра. Прибирають у хаті, заготовляють корм
худобі на три дні, стараються повернути всі борги і забути всі кривди.
На Святвечір не прийнято лаятися, сперечатися, карати дітей і живність,
бо цього вечора худоба може заговорити людською мово
...
Читать дальше »
|
Теорія граничних навантажень видалася мені доволі
цікавою, але не більше. Така собі "книга рекордів Гіннеса”, де кілька
сотень чи тисяч фанатів намагаються перевершити самого Бога. Чому "Не
більше”? По-перше, мені взагалі
ненависний фанатизм у будь-яких його проявах - релігійному чи
інтелектуальному, націон
...
Читать дальше »
|
Для сучасної урбанізованої молоді образ "життєвої
стежки” інколи може здатися застарілим поетичним символом. І все ж вона,
напевно, існує, якби ми упродовж життя не користувалися послугами
автомобілів, комп’ютерів, інтернетних мереж, вигідними знайомствами та
зв’язками. І все ж ту єдину, неповторну життєву с
...
Читать дальше »
|
Те, що традиція вести родовідні дерева, як і просто
шанувати пам’ять роду свого, була начисто знищена і забута в радянські
часи, вважаю справжньою національною трагедією. Зрештою, нічого дивного в
тому забутті, бо хіба могли "кухарчині діти”, недовчені авантюристи,
невиправні люмпени пам’ятати свій родовід,
...
Читать дальше »
|
Лише небагато німецьких груп відомі поза Німеччиною.
Одна з них - це рок-група «Rammstein». Група була заснована 1994 року.
Назву «Rammstein» віднайшли Пауль Ландерс, Крістоф Снайдер та Флейк
Лорні. Група відома своїми войовничими текстами та фейєрверка-ми на
концертах. Своєю платівкою «Туга» група «Rammstei
...
Читать дальше »
|
Дитя - це найпрекрасніший образ із загальнолюдської
скарбниці духовності. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком
малим», - писав Т. Шевченко. Чуттєвий обов’язок, що з дня народження
існує між матір’ю та дитиною, дістає вічне відбиття у зворушливо щирих
колисанках. Усю любов, ніжні
...
Читать дальше »
|
У нашому житті література відіграє визначну роль. З дитинства до похилого віку людина живе нібито у взаємодії двох світів - повсякчасної дійсності та
художньої літератури. У літературних образах і подіях ми намагаємося
виявити повсякденне, звичне, а от реальні стосунки ми часто будуємо на
прикладах ідеальних
...
Читать дальше »
|
Читаючи книгу, ви облетите нашу країну і всю земну
кулю, побуваєте на дплеких планетах, зробите подорож в минуле і
майбутнє, навчитеся розуміти1 і любити людей, їх працю. Протягни руку - і
книга заговорить про те, що тобі належить дізнатися. Поторкай гладкий
корінець, і запитай, звідки узялося друкарське тво
...
Читать дальше »
|
Кожен, хто починає писати про відому українську піснярку Марусю
Чурай, обо’язково оговориться, що чи дійсно існувала ця дівчина, чи вона
тільки з легенди і народної уяви, - досі не відомо. Як на мене, навіть
якщо б Марусі Чурай не існувало, то її варто було б вигадати. Але вигадувати її не варто:
навіть історичні документи, які підтверджуються факт існування цієї
невірної пост
...
Читать дальше »
|
Кожна людина прагне внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія досяжна. Часто
трапляються ситуації, коли всередині особи точаться суперечки. Я
розумом та серцем, між любов'ю до себе і альтруїзмом, між
обов’язком перед Б
...
Читать дальше »
|
Наш старий п’ятиповерховий будинок пишається своїми палісадниками. В
одному - квіти і кущі аргусу, в іншому - дві подружки вишні. Щороку
вони змагаються, котра з них більше плодів дасть. А в нашому
палісаднику царює абрикоса. Ніхто зі старих мешканців не пригадає, коли
її було посаджено. Дерево вже досягло третього поверха. Своїми гілями
воно торкається балконів, вікон. З вікна мож
...
Читать дальше »
|
Ми звикли називати себе й суспільство, до якого належимо, українською нацією. Ми
пишаємося національною історією, творимо національну культуру, розвиваємо
національну економіку… А що ж означає таке популярне сьогодні слово «нація»?
Учені досі не змогли дати йому точне визначення, однак стверджують, що нація -
це певний колектив людей, які мають спільне походження, спільну культуру і,
най
...
Читать дальше »
|
Напевне, кожен із нас колись замислювався над
тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч
інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна - це
не просто клапоть землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю, - це щось значно
більше, це почуття, які виникають до цього «клаптя», це бажання діяти на його
благо, пова
...
Читать дальше »
|
Я дуже люблю читати казки. В них розповідається
про цікаві події та пригоди, діють фантастичні істоти, звірі набувають людських
рис, використовуються магічні предмети. Щоб поринути у казковий світ, треба мати багату уяву. Тож казки розвивають нашу фантазію. Без неї не уявиш ані чарівну
жар-птицю, ані багатоголового Змія-Горинича, ані Бабу Ягу, що літає у ступі. У
казці завжди відбувається
...
Читать дальше »
|
Книга — це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. У моєму житті книга завжди посідала важливе місце. Я пам'ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками — українськими казками — які мені читала мама. Згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний світ, який дарують нам книги. Які це прекрасні відч
...
Читать дальше »
|
Мабуть, треба почати з того, що я люблю поезію, отже і улюблений вірш у мене не один. Щоразу це один зі збірки, яку я прочитав (а може бути так, що збірка є, а вірша для мене немає). То ходив під впливом Івана Драча: «Через ліс-переліс, Через море навкіс
...
Читать дальше »
|
Понад тридцять років минуло від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія - техногенна катастрофа, спричинена вибухом на Чорнобильській АЕС. Джерело атомної енергії, що вважалося цілком безпечним, заподіяло шкоду, реальний обсяг якої і досі не визначений.
|
У листопаді 2018 року Україна відзначатиме вісімдесят п'яту річницю національної трагедії - голодомору. Цинічний злочин, скоєний більшовицькою владою за сталінського режиму в 1932-1933 роках, - не єдина спроба позбавити українську національну спільноту права на існування, проте чи не найжахливіша. Страшна моровиця лише за один рік забрала життя мільйонів людей, фактично зруйнувала сільське го
...
Читать дальше »
|
Богдан Хмельницький - син українського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко від Чигирина мав невеликий хутір Суботів. Ще зовсім молодим Богдан вступив до козацького війська. Вже скоро всі помітили, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розумний керівник. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з турками, а в битві під Цецорою (1620 року
...
Читать дальше »
|
Багато творів художньої літератури та народних дум, переказів та легенд присвячено Запорозькій Січі й запорожцям. Спираючись на їхні образи, змальовані в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання.
|
Чорнобиль 1986 року назавжди увійшов в історію як страшна трагедія, найбільша трагедія епохи. Величезний викид радіації зробив Чорнобиль навіки мертвою зоною, забруднив землю та ріки аж до Києва. За згадками, у Києві навіть листя на деревах стало кольору іржі. Після трагедії населення не було достатньо поінформоване, масштаби її замовчувалися, від того постраждала ще більша кількість людей. К
...
Читать дальше »
|
У казці Г. К. Андерсена Снігова королева — велична й могутня. Вона може засипати світ снігом, заморозити усе навколо, але найстрашніше — зробити серце людини крижаним і жорстоким. На вигляд королева дуже гарна («Очі її сяяли, як зірки...»). Але не було в тих очах ні тепла, ні миру, бо несли вони лише зло. Снігова королева поцілувала Кая і зробила його своїм слухняним учнем, позбавила пам’яті
...
Читать дальше »
|
Євген Маланюк виразно автобіографічний поет. Кожен рядочок його творів пропущений крізь серце. Часто не розуміли, критикували його ідеї і різні висловлювання. Із виходом кожної нової збірки у читача утверджувався образ Маланюка як «гладіатора нещадних рим», завжди напруженого й похмурого, закованого в броню «тверезого варяга». І під цими латами важко було побачити людину, яка була дуже само
...
Читать дальше »
|
Свого часу Марина Цвєтаєва поділила поетів на визначних, великих і високих. Останні в її класифікації посідали особливе місце. Вони існували в четвертому вимірі, де дійсність не має фальші, а в житті і творчості важить одне — воля, характер, найглибша природа людського «я». В українській літературі таким висо
...
Читать дальше »
|
І будемо ми Дратувати залізом звіра, Руйнувати логово тьми. Є. Маланюк. «З варязької весни» Відомо, що великі поети в різні епохи знаходять своїх читачів. Так було з Т. Шевченком, О. Пушкіним, Дж. Байроном та іншими. Поет ніби народжується заново, бо творить не тільки для своїх сучасників. Щось подібне відбувається тепер і з творчістю Євгена Маланюка, ім’я якого впродовж багатьох десятиліть б
...
Читать дальше »
|
Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен
...
Читать дальше »
|
Шістдесяті роки були дивною епохою. Суспільство визволялося від жорстких, а часом і жорстоких регламентів сталінських часів, належне місце посідала віра і довіра між людей, демократизувалися відносини між посадовцями і підлеглими… Коли ж зважити, що всі ці суспільно-політичні зрушення щасливо збігалися з небаченим до цього ривком наукової думки, яка вивела на орбіту в досі недоторканий космос
...
Читать дальше »
|
Народжуються, народжуються малюки незрячі, з хворим серцем, пальчиками, що зрослися. За чорнобильські хмари, за українську нашу слухняність — сплачують… В. Терен. «Мічені атоми» Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли він сучасний, коли його творчість іде по самому нерву життя, коли вона зливається з криком його нації. «Чорнобильська мадонна» І. Драча злилася з
...
Читать дальше »
|
Скільки людей розумних, хороших загублено! Так уже воно повелося у нас: за життя — хула, після смерті — хвала і навіть поховання останків на Байковому кладовищі… Високий на зріст, худорлявий, струнка тверда постава, рішучі колючі очі з-під густих нахмурених брів, різкий цілеспрямований профіль, гострий, допитливий розум, безмежна закоханість у рідне слово, бентежна тривога за його майбутню до
...
Читать дальше »
|
Оповідання Григора Тютюнника «Оддавали Катрю» присвячене болючій проблемі українського суспільства середини ХХ століття — масовій міграції селян до міста. В пошуках кращої долі жителі села зривалися з рідних гнізд, але що їх чекало далі — не знав ніхто. А чи мали право ці люди навідмах рубати своє родове коріння, зрікатися традицій, мови свого народу? Бо саме цього вимагало жорстоке «пророс
...
Читать дальше »
|
Григір Тютюнник — талановитий український новеліст. Із його ім’ям пов’язана ціла епоха в літературі. Письменник звертався здебільшого до дитячої та юнацької тематики, але проблеми порушував цілком «дорослі». Та це й не дивно, адже сам він із покоління воєнних та повоєнних дітей, ще й син «ворога народу», з тих сільських хлопців, які поповнювали «пролетаріат» і на своїх худеньких плечах винес
...
Читать дальше »
|
|
