 Карпенко-Карий - видатний творець української реалістичної драми. Його творчість знаменувала найвище досягнення критичного реалізму в українській драматургії XIX століття. Створені ним п'єси відіграли важливу роль у розвитку українського театру.
|
Першою п'єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся "гласного нагляду", була комедія "Гроші", написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. Їхні маєтки часто занепадали
...
Читать дальше »
|
Жінка... Дружина, мати, сестра, наречена, дочка, невістка... Кожна з них, несучи на собі тягар моральної відповідальності за благополуччя рідних і близьких людей, сама часто залишається наодинці зі своїми складними проблемами: незахищеністю, залежністю від різних життєвих обставин, пресом соціальної нерівності, побутових забобонів, сімейної тиранії...
...
Читать дальше »
|
Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого — це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: «Сто тисяч», «Хазяїн», «Суєта». Сюди ж належить і комедія «Мартин Боруля», яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів.
...
Читать дальше »
|
Найвизначнішою постаттю в українській драматургії XIX — початку XX століття є, безперечно, І. К. Карпенко-Карий (справжнє прізвище Тобілевич). Ця людина зуміла поєднати в собі талант драматурга, актора, режисера та громадського діяча. У становленні національного театру його роль важко переоцінити.
|
Павло Загребельний - відомий український письменник, автор багатьох творів про наших сучасників. Але особливе місце посідають в його творчості історичні романи. Один із найвідоміших - роман "Диво", над яким автор працював десять років, маючи на меті "показати нерозривність часів, показати, що великий культурний спа-док, залишений нам історією, існує не самодостатньо". Київська Русь привертала
...
Читать дальше »
|
У центрі Стамбула на найбільш видному місці стоїть кам'яна стела-пам'ятник українській дівчині зі співучим ім'ям Роксолана. Він — не лише присвята винятковій дочці України, а й возвеличення палкої віри в красу життя, символ боротьби жінки за свою особистість та неповторність, за право бути щасливою. Образу Роксолани присвятив свій роман і Павло Загребельний, який відповів на питання, як і чом
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Аварія на Чорнобильській АЕС є висхідною точкою, з якої розгортається основна сюжетна лінія поеми «Чорнобильська мадонни» Івана Федоровича Драча. Трагедія планетарного масштабу схвилювала душі всіх, змусила задуматися, чому так сталося, що людина робить не так. Дивно, але письменник передбачав це лихо у своїх більш ранніх
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Поема «Чорнобильська мадонна» з'явилася у збірці «Храм сонця» у 1988 році як болісний відгук на страшну трагедію в житті не тільки України, а й усього світу — вибух па Чорнобильській атомній станції. У той час багато українських письменників не змогли пройти повз планетне лихо, але витвір Івана Федоровича Драча став найбі
...
Читать дальше »
|
Мабуть, скільки існує людство, стільки й оспівує воно жінку матір, стільки й звертається до неї зі своїми піснями і молитвами возвеличуючи її ім'я. Велика кількість світових шедеврів мистецтва присвячена саме матері — рідній матусі, Матері Божій, Матері Всесвіту — Мадонні.
|
І ВАРІАНТ
Актуальність — одна з головних ознак творів відомого сучасного поета Івана Драча. Будучи відомим як громадський діяч, він вступає у непримиренну боротьбу із суспільним злом, завжди вчасно відгукується на події, що відбуваються як у світі, так і в Україні. Нищівна сила слова, притаманна Івану Драчу, діє як сильний удар по
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Бути сучасним — це не заздалегідь обдумана воля Івана Федоровича Драча, а його вроджений хист, його покликання. Стоїть він на чатах нашої сучасності, хоч і належить до покоління, яке прийнято називати «дітьми війни». У його поезії відбилися найстрашніші суперечності часу.
Шедевром, що вийшов з-під пера майстра, можна
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Іван Драч — помітна постать на зоряному небосхилі видатних діячів України. За три десятиріччя літературної діяльності він видав кільканадцять збірок поезій, перекладів, кіноповістей, літературно-критичних розвідок. Його твори виходили в перекладах багатьма мовами світу. Творчість Івана Драча показує потяг поета до зображе
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Добре, учителю, ти небокраї підняв нам людського стремління,
Добре, що ти нас на крила узяв у довір'ї своєму,
Добре, що ти нас збентежив красою великого серця,
Добре, що ти в наші руки поклав несподівано Землю...
М. Вінграновський
Письменницькі щоденники — це особливий і своєрідний жанр літератури,
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
В людських сердець незаймані глибини
своїм він серцем глибоко проник —
співець краси, природи і людини,
душі людської дивний чарівник.
І. Гончаренко
«Україна в огні» — це чесна неприхована правда про перший стіш Другої світової війни. Пишучи цю кіноповість, Олександр Довженко виявив таку непритаман
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Дивись. Вдивляйсь в Довженка очі
І злами віку на чолі,
Де пролягли думки пророчі
Карбами духа і землі.
М. Стельмах
У повісті «Зачарована Десна» автор змальовує своє дитинство. Воно дивним чином переплітається з уявленнями про дитинство нашої нації, коли світом володарював пантеїзм, що, як писав І.
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Твір Олександра Довженка «Зачарована Десна» — це гімн людській красі і красі природній, здатності людини до злиття з природою, опоетизації її, сприймання її як живої субстанції.
Вже з перших сторінок повісті перед нами розгортається селянське життя, переповнене рослинами й плодами, з його піклуванням про город та сад.
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Йому і страшно, і блаженно,
Він посивів, як сивий світ.
Людинолюбцеві Довженку
Запахло мудрістю століть
Ігор Калинець.
Український народ постає з творів Олександра Довженка як народ, здатний до високих духовних злетів, народ з розвиненою фантазією, який живе у світі міфологізованому, сповненому олю
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Від Сосниці, від чарівної Десни починалася дорога Олександра Довженка до планети, до людини, про яку він так натхненно думав, для якої так самовіддано творив. Саме в змалюванні людей, дорогих і рідних із дитинства, що вчили та виховували його, наставляли не правильний життєвий шлях, відобразилися велич та широчінь Довженк
...
Читать дальше »
|
«Я народився і жив для добра і любові» — так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Усі його твори пройняті любов'ю до України, значить — передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх...
|
«Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва... Україна мусить родити «найсильніші твори про народ у війні...» — читаємо у Довженковому «Щоденнику», що став своєрідним документом доби, свідченням потворної природи тоталітари
...
Читать дальше »
|
Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж — такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті «Україна в огні» Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство.
...
Читать дальше »
|
З літами Олександр Довженко все частіше згадував рідну хату, благословенний край свого дитинства. Згадуючи зачаровану річку Десну, сінокіс, діда, батька, матір, письменник «сміявся і плакав» На схилі свого вкороченого сталінізмом життя до нього все частіше приходили спогади. Вони мучили його й без того змучену душу, відвідували в неспокійних, тривожних снах.
...
Читать дальше »
|
Майстри слова надавали важливого значення народній моралі, показові її впливу на формування характеру і світогляду людей Шевченківська жага поставити слово на сторожі поневоленого народу була провідною зорею в житті і творчості кращих українських письменників.
|
Павло Грабовський увійшов у нашу свідомість передусім як страдник, політичний засланець, чиє коротке життя було повністю віддане боротьбі за волю і щастя народу. Вражає сама його біографія: 20 років заслання — все свідоме життя!
|
І ВАРІАНТ
Місце П. А. Грабовського в українській літературі особливе. Поет, який більшу частину життя провів на засланні або в тюрмі чи під наглядом поліції, не тільки не зневірився, не впав у розпач, ні, він створив цілий ряд чудових поезій, які могли б прикрасити найбагатшу літературу світу.
Про що і як писати? Це питання пос
...
Читать дальше »
|
Творча спадщина Павла Арсеновича Грабовського - яскраве виявлення сили, життєдайності, волелюбних традицій української літератури. Його поезія сповнена великої жертовної любові до рідного краю, знедоленого українського народу, заради якого він пішов тернистим шляхом. Усі свої сили, навіть своє життя віддав він за Україну, за "окутий, пригноблений люд". По тюрмах та на засланні, у "невольницьк
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Важливість матеріальних цінностей беззаперечна, але мало хто погодиться з тим, що щасливе життя людини вимірюється кількістю грошей, наявних у неї. Здорові духом люди дбають не лише пропилений добробут, вони пам'ятають, що є й духовні багатства. Своєрідними «пропагандистами» духовності у будь-якому суспільстві Ьудь-якої к
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
«Ще безтривожно ходять по місту ті, які вмиратимуть на рубежах, ітимуть в оточеннях, горітимуть у кремаційних печах концтаборів, штурмуватимуть Будапешт і Берлін... Ще все як було», але вже через мить застало вчорашніх студентів «страшне, приголомшливе слово»: війна. Воно змінило все: душі людей, думки, почуття, все місто
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Судилося долею видатному українському письменнику О. Т. Гончару на власні очі побачити жахіття війни, пережити його. Мабуть, доля розпорядилася так, аби майстер слова розказав правду про події 1941—1945 років, про величезний ратний подвиг радянського народу, про ціну життя і смерті, про пам'ять і вірність, про радісну і г
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Є в літературі імена, без яких годі уявити саму літературу. Письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова, Олесь Терентійович Гончар у своїх романах, повістях, новелах художньо досліджує життя кількох поколінь українського народу, в яких живе любов до чистого неба, до культури і глибинної історії роду.
Т
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
«Майстер, голос якого має ціну всюди, де в пошані сила й краса духовності, гуманізму, національної свободи, — таким постає видатний письменник сучасної доби Олесь Гончар,» — так відгукувався про цього майстра слова відомий літературознавець А. Погрібний. Та є в Олеся Гончара ще одна іпостась — він філософ. А завданням буд
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Мабуть, не створено й досі більш актуального й дискусійного, глибокого й вражаючого своєю проблематикою, всеохопного твору української літератури, ніж «Собор» Олеся Терентійовича Гончара. Не тільки про долю витвору козацького таланту розповідає в романі письменник, він торкається майже всіх проблем сьогодення. Так, сьогод
...
Читать дальше »
|
І ВАРІАНТ
Найбільш відомим романом видатного українського письменника Олеся Гончара є «Собор». Вперше він був опублікований у журналі «Вітчизна» й одразу знайшов багато прихильників, які нисловлювали схвальні відгуки про цей твір. Критики теж не могли не побачити геніальності роману, що був несхожий на інші літературні твори того ч
...
Читать дальше »
|
Твір Олеся Гончара, за висловом Григора Тютюнника, - "орлиний, соколиний" роман, у якому автор порушив такі серйозні проблеми, як духовне браконьєрство, збереження природи і людської особистості, мови і культури, людської історичної пам'яті.
|
Значним творчим досягненням Олеся Гончара є відтворення краси духовного світу його героїв на сторінках романів, повістей, оповідань та новел. Авторське замилування героями у їх любові до Батьківщини, глибокій вірності у дружбі та коханні спостерігається уже на перших сторінках роману "Прапороносці".
|
Роман О. Гончара "Прапороносцi" вражає глибокою правдивiстю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалiстичним вiдтворенням вiйни. Пiшовши в першi днi вiйни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потiм сержантом, був командиром обслуги батальйонного мiномета, старшим мiнометної батареї. Багато сотень кiлометрiв пройшов вiн плiч-о-плiч з солдат
...
Читать дальше »
|
Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії «Прапороносці» - і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала друга світова війна. Пройшовши курс її «окопних університетів», Гончар виніс звідти сумні враження про руйнівн
...
Читать дальше »
|
Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XIX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки "Малороссийские приказки" 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя в Україні не випускав із
...
Читать дальше »
|
Є письменники, ім'я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській — Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езопа, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми
...
Читать дальше »
|
|
